Розділ «Гвєздослав КРИВАВІ СОНЕТИ»

благословення просять, хоч півслова,

та щоб Ти став по їхній стороні!

Хто ж Ти — Ваал, чи Марс, а чи Єгова,

що мав би в людській діяти різні?

Чи то блюзнірство, чи благання мова,

чи молитви, чи ремство мурашні?

Ось дожили: кров — розбрату печать!

Ми глядачі й учасники нездалі

вистав жахних — а що ж то буде далі? —

з дна серця віє холодом проклять!

Заярмлені в безглузду й темну рать,

прокинулись ми в світовім шпиталі,

на пустирі пустошньому — о жалі! —

навкруг руїни поступу стоять!

Чому раніше ми не повмирали,

старі та немічні діди, коли

не бушували ще криваві шквали?

Щасливі ті, що з миром одійшли,

що їх могили од війни сховали

і вибавили, як від кабали!