Розділ «Гвєздослав КРИВАВІ СОНЕТИ»

Культура ця веде в дикунства ніч,

на цвинтарі, та це тобі не ново!..

Ти землю ту спотворила, що їй

життя й красу дали Господні руки!

Ти діадему згуби та розпуки

їй викувала в творчості сліпій,

сплела нагайку із отруйних змій, —

а спів її втягнула в чварів звуки;

твоє владарювання — біди й муки,

для тебе кров — пожаданий напій…

Геть з трону! Краще — царювання лева,

від голоду він злий, а не від зла,

нехай царює або хай вогнева

комета спалить Землю до стебла!

О плоде люттю струєного чрева, —

зникай з трутизною свого житла!

Життя моє, немало ти знесло

ударів долі на шляху крутому;

стогнали струни почувань од лому,

що бив по них, так ніби мстився зло;