Зуміла ти плачем од почувань справжденних
Затьмити розкоші своїх зіниць студених.
ПОСМЕРТНИЙ ДОКІР
Моя нахмурена красуне, повна знуди,
Як ти під мармуром лежатимеш в землі,
І яма дощова, де простінки гнилі,
Твоєю спальнею й твоїм палацом буде,
Як брила, душачи твої лякливі груди,
Не дасть підняти рук у тім вузькім житлі,
А ноги, що були легкі, як мотилі,
Не зможуть зрушитись од жодної обуди,
Могила, подруга безмежних мрій моїх,
Повірниця моя, що пригортає п'янко,
Шепне тобі в ночах, де снів нема, ні втіх:
«Ну що ти виграла, цнотлива куртизанко,
Все те зневаживши, за чим і мрець в тужбі?!»
Хроб шкіру гризтиме, як докір злий, тобі.
КІТ
Прийди до мене, котику, і сядь
Мені на колихливі груди;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шарль Бодлер СОНЕТИ“ на сторінці 13. Приємного читання.
TextBook