Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

В очах її, де світло я знайшов;

Щоб ворухнулись від зітхань жадливо,

Немов троянди на снігу, вуста,

Зубів одкривши мармурове диво;

І щоб моє життя, що вироста

Із болю, не боліло, а в літа

Далекі понесло мене щасливо.

Щасливі квіти й благовісні трави,

Прим'яті донною на самоті;

Пісок, що береже сліди святі

Чудових ніжок під листком купави;

Гаї прозорі, віти, наче пави,

Фіалки у любовній блідноті,

Ліси вільготні, тихі та густі,

Куди не входить сонце величаве;

О краю мій, о ріки голубі,

Ви омиваєте Лаури очі,

Їх блиск перебираючи собі.

Прекрасні ви в своєму непороччі!

А там — підводні скелі серед ночі