віддамся хвилям щастя — понесуть
і розіб'ють — це відаю зарання,
та що з того, коли палає грудь
і туга тисне — ти про все забудь! —
як перша туга або як остання…
* * *
В моїй шовковій блузці — я ж не винна —
зблукали твої пальці самохіть,
і розстебнулась брошка, й, наче цвіть,
відкрилася бентежна дивовина
грудей… Твій погляд — заклик і провина,
і просьба, й темна скарга, й ненасить…
Єднаймося — з мережива в ту мить —
богиня з піни — висяйнула спина.
О, як нагий оголює мене!
Неначебто в серпанковій запоні,
твоє обличчя бачу я чудне,
і вражена я прагну рук твоїх —
тьмяніє світ, і між твої долоні
я потрапляю й пропадаю в них.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 61. Приємного читання.
TextBook