Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

мамо Славо, — крила дай, благаю,

щоб летів я з краю і до краю —

по слов'янській рідній стороні,

на планини сербів чарівні

і до Волги, що тече з-за гаю.

Як метелик, що літа по квітті,

у яке зодягся літній луг,

я літав би по слов'янськім світі,

милувався б паствою тією

і співав би матері хвалу,

як дочці, високо над землею.

Швидше буде в піднебессі плугом

переорювать зірки ратай,

швидше вовк покине темний гай

і ягнятку стане добрим другом,

швидше верби, що шумлять над лугом,

цвітом груш застелять небокрай,

швидше з каменя зберуть врожай,

швидше кит у морі стане пстругом,

швидше висохнуть у Татрах ріки,