Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

Обидва через те ми в настрої сумному.

Такий на світі час — ось тиша й… гуркіт грому.

Тебе любили — й ти нещасний вже в коханні.

Це вічна істина, збагни ж її зарані —

Щасливим бути вік тут не дано нікому.

Красуня радісна, але була — крижина.

Вже в темності моїй заграла світла малість.

Хто місце поміняв, той має іншу радість.

Ти смутку не бери так глибоко до серця,

Нехай оточує тебе любов єдина,

Любов товаришів — ото твоя фортеця.

Тін Уєвич

Чи вмерло вами сіяне зерно,

Чи з крові вашої не буде плоду?

Ні, ми раби, що мріють про свободу,

Але на смерть зготовані давно.

Тепер хорват — не він, а вже воно:

Ягня тремтяче! Зляканий до споду,

Не здатний змити він зі свого роду

Прислужника нікчемного клейно.