Ти тінями оточуєш мене,
Бо вже моїх думок не зворухне
Та загадка, що має крила сині.
Щоб розбудити хоч єдиний звук,
Щоб знову ти, душе моя, тремтіла,
Беру я ліру до холодних рук.
Та все даремно — юність пролетіла.
Смеркаю… Вже за мною вироста
Час інший, та німі його уста.
ВЕНЕЦІЯ
Венеція померла — всюди тлін;
Вогні погасли, співи постихали;
По мармурових сходах в темні зали
Заходить місяць, тулячись до стін.
Лиш Океан розбуджує канали,
Біжить за власним шумом навздогін,
Та вже не в змозі повернути він
Життя коханій. Мертві всі причали.
Сан-Марко, як з минулого монах,
Зловісно північ б'є. Палаци й вілли
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВІТОВИЙ СОНЕТ“ на сторінці 201. Приємного читання.
TextBook