Розділ «СВІТОВИЙ СОНЕТ»

Сріберний ореол, прикований до рами, —

Дар набожних дворян, що вже в небесні брами

Постукали давно, — а рама золота

Чи позолочена — творіння долота,

Зробив її митець, різьбар над різьбарями.

Отак лежить Христос, де кажани і сови,

І ще якась птахва збирається на лови,

Як тільки западе в порожнім храмі тьма,

У відчаї, страшний, Христос розводить руки,

Він сам, самісінький, Він повен горя й муки,

Він пастви жде і жде, але її нема.

Десанка Максимович

Вночі по лісу ходять звуки злі,

смерть ніби кличуть голоси старечі,

сова зловісні пророкує речі,

десь там усівшись при своїм дуплі.

Ламає вітер галузки гнилі,

а ручаї з безодні, з глибонечі,

шукають, наче звірі з клітки, втечі,

гризуть каміння й скачуть по скалі.