І не водою буде кров, а кров'ю,
І людство не загине, не журись!
1958
29Що кличе до життя нас на землі?
Говорить розум: «Боротьба і праця».
Та серце зразу прагне сперечаться:
«А де любов? Лиш кров та мозолі…»
Та каже ум — прославлений дорадця:
«Безжурні не полюблять мотилі».
А серце мовить про свої жалі:
«Пропав, хто міг любові відцураться!»
Обоє мають рацію вони.
Життя мінливе, вічне і єдине —
Зима — це білі пелюшки весни,
Вогонь виходить з темної льодини,
Грім дозріває в ложі тишини,
В печаль веде кохання лебедине.
1958
З0 ДРУЖИНІМинулося кохання вечорове,
Невинні поцілунки відцвіли.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сонети. Світовий сонет » автора Павличко Д.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дмитро Павличко СОНЕТИ“ на сторінці 22. Приємного читання.