Розділ «Дмитро Павличко СОНЕТИ»

Ріка крізь гори мусить повернути,

Щоб на Вкраїні закінчити путь!

1958-1998

Поезіє, призначено тобі

Вливати сили у серця слабі,

Порадницею бути у журбі

І кулею в кривавій боротьбі.

І правду кидати в народний здвиг,

Провісницею бути днів нових,

Натхненням — у змаганнях трудових,

Любов'ю і ненавистю живих

І мертвих славою. А ти

Лежиш по кутиках крамниць.

Хотів до тебе підійти,

Перед тобою впасти ниць,

Та придивився ближче я —

Аж то не ти, лиш тінь твоя!

1957

Шановний критику, немов старі монети,

Вже вийшли з обігу карбовані сонети,