— Чому? Є ж підтвердження.
— Хвильове відлуння, яке виявив трасер?
— Еге ж. Ніколи не думав, що таке можливе! Тоді виходить, що “дзеркала” — це таймфагові станції з неактивним виходом, іншими словами — пасивні передавачі зображень. Вони не мають енергосистем, але досить їх опромінити векторним ТФ-полем, як вони зразу ж віддають нагромаджену інформацію.
Станіслав оглянувся на помічників, що засперечались, і зітхнув.
— Учися дивуватися спокійно, експерте. Так, “дзеркала”, очевидно, це пристрої для стеження. Але чиї? На Шемалі немає інтелекту, як і на Історії, між іншим. — Томах замислився. — Ти не ображайся, у твоїй компетентності ніхто не сумнівається, однак… чи не помиляєшся ти?
Гнат усміхнувся, намагаючись відповісти, що ображатися тут нічого й треба буде не раз перевірити нові властивості “дзеркал”, але Томах знову якимсь шостим чуттям відгадав його думки й вдячно стиснув руку.
— А ми тебе недаремно-таки взяли, їй-богу! Допоміг ти нам здорово! Та все ж постарайся перевірити свої висновки, га?
— Чекатимемо на відлуння, — сказав Гнат. Йому, правду кажучи, давно остобісіли похмурі пейзажі Шемалі, що пригнічували психіку, праглося швидше на Землю, пірнути у звичну атмосферу клопотів, тренувань і творчого пошуку в ТФ-інституті, але вголос він цього не сказав.
“Тіртханкар” повернувся на Землю лише через два тижні після розгадки таємниці “дзеркал”. Повторні вимірювання полів навколо них, а також в околицях планети, підтвердили Гнатову гіпотезу — “дзеркала” виявилися не чим іншим, як своєрідними системами стеження, встановленими невідомо ким і невідомо з якою метою. Точніше, можна було здогадатися, що мета цих невідомих допитливців, яких нарекли збірною назвою Око, — спостереження за діями дослідницьких груп на Історії та Шемалі (“дзеркала” на Історії вивчали справжні експерти УАРС, про це Гнат довідався від Томаха вже на Землі), але чи так це насправді — ніхто з певністю не міг знати. На жаль, запеленгувати передачі з “дзеркал” не вдалося: по-перше, тому, що чутливість апаратури була набагато нижчою, ніж вимагалося, по-друге, “дзеркала” незабаром зникли, спочатку на Шемалі, потім на Історії. Як вони утворювалися— чи то виростали, як живі істоти, чи то передавалися по ТФ-каналу з планет Ока, фізики встановити не змогли. Але спецвідділу УАРС іхя обставина на перешкоді не стала, і полетіли в усі кінці контрольованого космосу, на периферію досліджуваної зони ТФ-депеші про дивні явиґца в прикордонних її шарах, на передньому краї незвіданого, де з’являлися поки що лише земні розвідкораблі, й напружилася в сторожкому мовчанні, чутливо вслухаючись у поля сили-силенної непізнаних просторів, гігантська захисна система людської цивілізації…
Розділ 3 Формула
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Простір неспокою» автора Головачов Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2 Поява “дзеркал”“ на сторінці 16. Приємного читання.