Розділ 9 Тріас

Простір неспокою

Тріас

За півгодини модуль з групою рятувальників із п’яти осіб, у якій був і Гнат, відчалив від циліндра “Шукача” і вгвинтився у сіро-голубу атмосферу Тріаса.

Посадка була не з легких: модуль спочатку потрапив у сильні широтні вітри, які відкинули його від передбаченого коридора входу на космодром наземної бази “Орла” на двісті з лишком кілометрів. А затим наштовхнувся на крило урагану, що, на щастя, повернув на північ.

На космодром — якщо можна так назвати майданчик розміром півкілометра на кілометр — модуль усе-таки не втрапив, а сів за два кілометри.

— Що ж робити? — запитав Богданов, споглядаючи похмурий пейзаж у віомі. — Ждати, поки виясниться?

Модуль сів у неглибокій низовині, порослій чагарями, які скидалися на клубки колючого дроту. В блідо-сірому світлі, що просочувалося крізь кошлату хмарну завісу, все навкруги було темно-зеленим: грунт, кущі, гігантські дерева, які оточували низовину, але в сяйві прожектора картина змінилася. Грунт, схожий на рихлий шлак, виявився криваво-червоного кольору, чагарник — коричневого, з фіолетовим полиском, і тільки мовчазний велетень ліс, до дерева сягали півсотні метрів заввишки, так і лишився темно-зеленим.

— Тут уже недалеко, — мовив Гнат. — Надінемо генграви і хвилини за три будемо на місці.

— Не можна на генгравах, — заперечив пілот. — Ми давно ними не користуємось, як і швидкольотами. По-перше, диноптери… Уявляєте махину з розмахом крил двадцять метрів! Атмосфера тут щільніша від земної разів у п’ять, ось і літають… По-друге, “лісові стрільці”…

— Ми знаємо, — сказав Богданов. — Наш товариш пожартував. Зв’язку й досі немає?

Пілот, обплутаний датчиками біоманіпуляторів, винувато засовався в кріслі.

— З базою немає, з вашим крейсером і “Орлом” є.

Богданов помовчав і підвівся.

— Рушаємо. Скафандри ПС, генграви — на всяк випадок; пістолети, аптечки, НЗ. Все?

— Я візьму переносний автомед, — сказав лікар.

— Ще й генератори поля, — підказав Бруно.

Богданов кивнув.

…Першим на поверхню Тріаса ступив Богданов, тут же спіткнувся й упав на пругкий дріт чагарника. Підвівшись, увімкнув генератор поля, що горбом випинався на спині, утвердився на голому грунті, тонучи в ньому мало не по коліно, і махнув решті рукою.

Атмосфера планети справді була набагато щільнішою від земної, вона утруднювала рух майже так само, як і вода.

— Маяки не вмикайте, — порадив з люка пілот (він залишався тут). — Горгони реагують на світло і на радіо миттєво. Напрямок запам’ятали?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Простір неспокою» автора Головачов Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9 Тріас“ на сторінці 1. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи