Цунамі
Томах прибув на базу о десятій нуль-нуль за середньосонячним часом. Ліфт стрімко виніс його на верхній горизонт гігантської будівлі до входу в зал оперативного управління і зв’язку із секторами УАРС.
Станіслав пройшов до рядів головних пультів, над якими мерехтіли віоми оперативного зв’язку з іншими центрами УАРС, з патрулями, зі станціями СПАС на Землі, на інших планетах і в космосі.
Біля пультів відеоселекторів уже юрмилися начальники інших відділів, керівники оперативних рятувальних груп, начальники секторів. Був тут і Керрі Йос і Владибор Дикушин, начальник другого сектора, якому підлягала служба безпеки космічних сполучень Сонячної системи.
— Ну, що? — стиха запитав Томах у Керрі Йоса.
— Йде інформпошук, — відповів заклопотаний Керрі, — Антипротонне випромінювання само по собі не виникає. Зробили запит у служби Сонця, можливо, хромосферний спалах?..
— Навряд, — підійшов до них такий же заклопотаний Богданов. — Як правило, про спалахи на Сонці попереджають заздалегідь. Тут щось інше. До речі, як тобі інтуїція Грєхова? Тебе він теж розбудив?
— Аякже. Мій тезко не втратив форми, але й він не зміг би сказати, звідкіля в квадраті Трикутника антипротони. Щось багато сьогодні тут народу, твоя робота?
— Я зразу дав тривогу першого ступеня по управлінню і подзвонив Дикушину. Думаю, що це правильно…
Раптом людський натовп біля панорамного, на всю стіну, віома, зарухався. Хтось вивів оперативний зв’язок на загальні підсилювачі, й під склепінням залу пролунав спотворений відставаннями голос:
— Підійти до обсерваторії не можу! Захист не витримав… Радіація понад усякі норми!
— Що з обсерваторією? — гучно, на весь зал, запитав Дикушин.
— Обсерваторії як такої не існує, бачу частину відсіку забезпечення і блок антен, усе інше — хмара радіоактивного пилу!
— Повертайся! — наказав Дикушин. — До тебе зараз підійде “панцирник”, це його справа. Візьми ще один модуль і прочеши трасу за вектором Трикутника, може, хтось лишився живим.
Начальник сектора обернувся до людей, що обступили його.
— Закінчили пошук? Що це таке?
— Це космотрон-колайдер, — відповів один з операторів. — Три години тому там почався експеримент з антипротонним накачуванням. На виклики ніхто не відповідає… а за даними вимірів, випромінювання, яке знищило обсерваторію, повністю збігається з характеристиками космотрона.
Дикушин слухав незворушно, тільки розкосі очі його перетворилися на вузенькі щілини, ніби він намагався розгледіти щось за стінами залу.
— Зв’яжіться з науковим центром, потрібні точні дані максимального пучка: швидкість, маса, градієнт ослаблення, радіант розходження.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Простір неспокою» автора Головачов Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5 Цунамі“ на сторінці 1. Приємного читання.