— Ми “тримали” Демона лиш візуально, — сказав нарешті Гнат, висипаючи пил і струшуючи долоні. — Силові загороджувачі для того, щоб удержати його, не годяться. Потрібні інші методи. В якийсь момент він просто зник, а можливо, став зовсім невидимим,
— Їдьмо в Управління, — буркнув Ромашин-старший. — Подивилися і досить. Тут нам більше робити нічого.
Поблукавши з півгодини серед руїн, ми повернулися до моноптара. За кермо сів Лапарра, Гнат не заперечував, тільки якось тривожно і запитально глянув на начальника відділу.
Злетіли. Знову відкрилася панорама скаліченого Торжка. Стиснулося серце: скільки зруйнованого! А жертв! Звідки у Демона, цього жахливого приблуди з тайників древньої військової лабораторії, така дика злоба, жадоба руйнувати? Що він цим хоче довести? Яку істину?
— Як сталося, що стажист зіткнувся з Демоном? — запитав раптом директор УАРС.
Гнат поморщився.
— Моя вина — забув про його ентузіазм. Він вискочив з модуля на швидкольоті слідом за мною. Коли почалися ці чудернацькі метаморфози, він зненацька злетів — перед цим я змусив його приземлитися — і спрямував машину просто в Демона! Тепер він у Центрі нервових захворювань на Симуширі. Як залишився живий — загадка!
— Про які метаморфози мова? — запитав я після нетривалого мовчання. Лапарра нічого такого не розповідав.
— Просторові відеокартини довкола Демона плюс емоційні “гойдалки” в глядачів. Причому всі бачили різні картини і переживали різні відчуття.
— Моя думка: відеокартини — це галюцинації, викликані випромінюванням Демона, — сказав Лапарра. — “Зона Лілова” також володіє схожою дією.
— Що таке “зона Лілова”?
— Слід Демона. Смуга з речовини, що не піддається аналізові, кільцем оперізує зону, в якій спостерігачеві бачиться марево з різних дивовижних картин. Тут такої “зони” не виявлено? — Лапарра кинув запитальний позирк на Гната.
— Поки що ні, - мовив той, — До речі, я супроводжував стажиста до медцентру, він у мареннях висловлював цікаві думки. Хочете послухати?
— Тільки марення нам і не вистачало, — знову пробурмотів Лапарра.
— Що ж він говорив? — поцікавився Ромашин-старший.
— По-перше, він назвав Демона Джином.
— Отак?! — здивувався Лапарра. — Як Зо Лі?
Тільки тепер я помітив, голова його під спортивною шапочкою вся поголена. Мода така, чи що? Не схожий начальник відділу на сліпого прихильника моди.
— Як і Зо Лі, - підтвердив Гнат, — тільки з додатком — “Сплячий Джин”. Подобається? Далі, що управляти Демоном можна за допомогою якогось емоціотрансформатора, що він — щось середнє між живою істотою, кібернетичним механізмом, згустком біополів та коректором вакууму і чимось ще, чому в нашому лексиконі немає назви. Бурмотів Сосновський ще і про те, що з допомогою Демона людина набуває необмежених можливостей, стає невразливим “володарем топології Всесвіту”, що у нього дві програми — руйнування і творення…
Помовчали. Моноптар долав відстань до калінінського таймфагу у своєму повітряно-транспортному коридорі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Непрохані гості» автора Головачов Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОРЕСТ ШАХОВ, голова Вищої координаційної Ради Землі“ на сторінці 2. Приємного читання.