Рубят злые страсти, сжигают внутри.
Прыгай выше неба, брат и сестра,
Золотые искры – брызги костра.
Радуйся молоту в крепкой руке,
Водопад, молодость – в быстрой реке.
Бей, барабан, – пам, пам.
Баррикады, друзья, шум, гам.
Хтось обережно намацує телефон у кишені вбитого, витягає. На екрані висвічується «мама».
Воины света, воины добра!
Охраняют лето, бьются до утра
Воины добра! Во…
Телефон замовкає.
Вбитого хлопця обережно стягують вниз, підхоплюють за ноги і попід пахви і тягнуть у бік Майдану.
Майданівець у затертому, попаленому камуфляжі й броніку, прикриваючись щитом, обережно здіймається на ноги, киває тим, хто за ним:
– Нікого нема, пішли. Тут до колон десять метрів!
– Куди пішли? Стій, вони з автоматів луплять!
– Ех, мені б ближче до них підібратися…
Один із «закопчених» теж випорпує з-під бушлата короткий міліцейський автомат, демонструє тим, хто присів поруч:
– Трофейний. Із Жидачева передали. Ну, я пішов!
Короткою перебіжкою долає відстань до колон. І вже за мить чується коротке «та-та-та» зовсім поруч. Відповіді нема.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей » автора Мухарський А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відділення друге «Сувора українізація»“ на сторінці 66. Приємного читання.