Розділ «Відділення друге «Сувора українізація»»

Тому дякую вам, наші побратими зі Сходу, за те, що ви з нами. А чи є в залі українці з півдня? Херсон, Миколаїв, Одеса, Крим?

– Є-є-є-є! – озиваються в залі.

– І вам велика шана і подяка за те, що були поруч, за те, що серед загиблих героїв Небесної сотні є наші побратими з Керчі, Севастополя, Одеси… Бо не з росіянами і російським народом воюємо, не з російською мовою, але з тією заразою, що зветься великодержавний імперський шовінізм.

Росія зараз смертельно хвора на цей вірус. Бацила брехливої пропаганди уражає клітини мозку і запускає незворотні процеси зміни свідомості. І ось уже здається, що навколо суцільний морок, всесвітня змова, геї, піндоси, чурки, хохли, грьобані прибалти, япошки, які тільки й мріють учинити насилля над світлою і непорочною Росієй-матушкой. Не може холопська натура їхня зрозуміти бажання людини бути вільною, а не мати над собою царя-батюшку! «Нема-бо влади не від Бога!» – улюблена приказка московських попів. А хто проти – або гей, або жид, або лібераст, що продався Америці. Хоча говорить в них елементарна заздрість. Бо ми змогли скинути тирана, а вони – ні. Але лишається і в Росії багато гідних людей, що проявлять себе найближчим часом.

Це вони – нащадки Пушкіна, Лєрмонтова, Чаадаєва, Герцена, Толстого, Маяковського, Пастернака, Висоцького, Окуджави – всіх тих, чиє життя спотворила або вбила російська великодержавна машина, – виходили на Болотну площу і билися за вільну Росію, а тепер уболівають і за наш Майдан. Дякуємо вам, вільнолюбні росіяни, російськомовні українці півдня за ваш дух і вашу сміливість! Разом до перемоги! (Оплески.)

Чи є захід України? Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Волинь, Рівне, Хмельницький, Житомир? Чи є серед нас страшні, кровожерливі бандерівці, які ночами біля вогнищ п’ють кров російських немовлят?

– Є-є-є-є! – Сміх у залі…

– Скільки жидів ви повбивали, скільки синагог зруйнували під час Майдану? Га? Іще один міф, який революція розвіяла на прах: буцім українці – антисеміти! Навмисне роздмухували і роздмухують цю тему наші вороги, аби не дати Україні відбутися як незалежній державі, бо знають, наскільки пильно придивляється до всього, що коїться у нас, світова єврейська спільнота. Та й кому, як не євреям, що чи не дві тисячі років жили без власної держави, не зрозуміти нас у нашій боротьбі! Десятки, сотні єврейських хлопців стояли на барикадах поруч із українцями, росіянами, білорусами, грузинами, вірменами, татарами та представниками інших народів. Ані релігія, ані національність нас не розділяли. Бо відчуття правди – воно єдине для всіх. І як єдиний Бог, так і ми єдині в любові до істини!

А західнякам – окрема подяка за те, що зберегли в своїх серцях отой справжній бунтівний український дух, за те, що були локомотивом революції, за те, що робили свою справу наполегливо, вперто перли плуга, вірили й молилися з усіма нами! (Оплески в залі.)

– Ну і, нарешті, центр України. Чи є Черкаси, Кіровоград, Суми, Полтава, Вінниця, Чернігів… (Орест робить паузу) Київ і Київська область… – У залі здіймається ліс рук. – Дякуємо вам за відвагу, згуртованість та безвідмовність у життєзабезпеченні Майдану. Окрема подяка усім київським журналістам, телеведучим, артистам, київській інтелігенції, що натхненно робили свою справу у правдивому висвітленні всіх подій, чинячи інформаційний, культурний та інтелектуальний спротив.

Брехливі пропагандисти намагалися представити нас світові як збіговисько люмпену та кримінальних покидьків, але ваші статті, ваші програми, ваші новини висвітлювали і проясняли справжню суть революції, в основі якої лежало базове право людини на повагу з боку держави, верховенство закону, перспективу гідного, цивілізованого майбуття. Дякуємо вам! (Оплески в залі.)

А тепер обніміться, брати мої, бо зараз звучатиме улюблена пісня Януковича… (У залі сміх і легка розгубленість.) Не лякайтеся, ми дійсно трошечки українізували улюблену пісню колишнього президента «Спят кургани тьомниє». Джерела у владі нам донесли, що він таки слухав її у нашому виконанні й навіть сказав: «Повєсіть за яйца подонков», але, як ви бачите, не встиг… (Сміх.)

Ми присвятили цю пісню нашим російськомовним побратимам зі сходу, зокрема тим, які зараз служать у добровольчих батальйонах «Донбас», «Азов», «Айдар» та інших. Під час пісні можна злегка погойдуватися у такт, символізуючи Єдність, Соборність та Неподільність України. Давайте разом. Право-ліво, право-ліво…

Сплять кургани в темряві,

У ночі загублені,

І туман хитається

Сивий та густий.

Крізь шляхи розйобані

І цехи розпижжені

Вийшов у донецький степ