Розділ «Том другий ЧУРИХ»

«Тільки божевільного в нашій компанії бракувало», — майнуло в голові Конрада.

— Так! Ох, я забути сказав: я є иртабаз каптор… Пійматель? Ловун? Ловитель? Ловець снулів. У п’яте коліно…

— Куди ви є? У яке коліно?!

— У п’яте. Батько, дєдушок, прадєдушок… Ви розуміти?

— Розуміти я…

— Ви добре розуміти? — з сумнівом перепитав Ікер. — Ви не стати різати ножик?

— Не турбуйтеся. Як-небудь зрозумію без різанини.

Уже вкотре барон пожалкував, що в цьому поході його не супроводить Генрієтта Кукіль. По можливості, в одній із ним кімнаті. Щоб у критичних ситуаціях підставити, висловлюючись мовою трубадурів, плече. Воно, звичайно, непристойно, коли пан і пані, не пов’язані узами шлюбу, на світанку виявляються підозріло близько одне від одного. Але, з іншого боку, сприяння Тихого Трибуналу, що не кажи, буває корисним, а істинний дворянин і кавалер ніколи не дозволить собі…

Фон Шмуц суворо обірвав уяву, що розігралася.

І розповідати Тирулезі про свої жалі не став.

— Ну як? — запитав Мускулюс, дочекавшись, поки дрейгур зникне за поворотом. Схоже, він не надто довіряв заявам профоса про безпеку переговорів. — Коли наших шукати почнемо?

Стомлено зітхнувши, Анрі потерла скроні кінчиками пальців.

— Уже шукаю.

— Успіхи є?

У темних очах малефіка жеврів сумнів.

— Є. Намистина закотилася під ліжко, а це сьома намистина із сьомого комплекту ворожіння на судженого-рядженого. Бірюза з яблучним відтінком приносить перемогу й удачу в справах, прискорює біг коня. Герань у поєднанні з вашим флаконом, пане Терц, — до клопотів, що потребують нашої особистої участі. Там ще побічне тепло домівки, але ним можна знехтувати. Півні на халаті гроса — самотність минає, але бійся сварки. Скандал з начальством попереджає про небезпеку скороспішних висновків. Ходячий небіжчик — до добрих вістей. Якщо він голий чи одягнений частково, прикриваючи сором…

— Повернімося до поквапливих висновків, — перервав Мускулюс лекцію з оперативної мантики. — Де чурихці тримають полонених квесторів?

Анрі розвела руками:

— А ніде. Квесторів, судячи з композиції мантуалій, в Чуриху немає.

— Як немає?!