TextBook — Що вона знає, ваша тітонька! Ще Везалій в «De corporis humani fabrica libri septem» довів, що тазові кістки з’єднані нерухомо… Як же не хочеться цесарити…
— А про вашого Везалія писали: «Чудовисько невігластва, невдячності, нахабності… Найзгубніший взірець безчестя…» Ох, як же ж боляче!..
— Любонько, якщо хочете цитувати — кричіть голосніше. Тужтеся і кричіть! А я передам на Хендрику: все-таки родити їй, не вам…
— Добре, гросмейстере.
— Нам ще поталанило, що у ваших іменах збігається багато звуків: вібрації легко поєднуються… Так, починаємо ініціацію… Овал Небес!
— Стривайте!
— Хендрико! Ти жива?!
— Містрис Форзац, це ви?!
— Я… раніше я не могла… Тільки завдяки вашому підживленню… Я вмираю, так? Климе, я хотіла тобі сказати…
— Гросмейстере, не лізьте далі першого еаша! Ви звільните діббука! Він зірве печатки…
— … і відбудеться неконтрольований мана-викид. Я пам’ятаю, пане профос. До речі, де ви зараз?
— Дивлюся на вас у вікно.
— Викид мани? Накопиченої за чверть століття?! Та тут не нас — весь Майорат ущент…
— Стуліть рота, пане Кугут. Ви заважаєте.
— Що ви пропонуєте, Фернане? Чи мені кликати вас Климентом?
— Кличте, як хочете. Я можу спробувати частково блокувати чарову решітку печатей, зробивши викид вузькоспрямованим.
— І структурованим? Пролом-флейта?! Вихід мани із точки найменшого опору? Геніально, добродію!
— Було б геніально. Якби я раніше хоч раз робив такий фокус…
— Доведеться імпровізувати. Готових рішень немає.
— Панове, скільки мені ще?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Обитель героїв» автора Олді Г.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Том другий ЧУРИХ“ на сторінці 123. Приємного читання.