TextBook — Ким наказано?
— Паном, — чоловік сказав і чомусь знову заплакав.
Я ж здивувався, бо це раніше, ще за кріпацтва, було — що пан скаже, те мужики і роблять. А зараз же кожен сам собі господар. Хто це може наказати не пускати чужих?
— А хто у вас пан?
— Барон Балтика.
— Щось не чув про такого.
— То пощастило тобі, — зітхає мужик.
— Чим пощастило? — не розумію я.
— Тим, що краще його не відати і не знати, пана нашого.
— Злий?
— Гірше.
— Що гірше?
— Не питай! — і знову плаче.
— Слухай, а можна ми в тебе заночуємо? — питаю, бо бачу, що іншої ночівлі ми тут і не знайдемо.
— Робіть, що хочете, — махає рукою господар.
— Ну, ти хоч відійди від воріт. Щоб ми у двір заїхали.
Він підводитися почав, двічі падав. Хитається весь, наче п’яний. Тільки не п’яний, бо ж запаху немає. Дива.
Я ворота відчинив, заїхали ми.
— Що це з ним? — питає Нестеров та киває на господаря.
— Горе якесь, — пояснюю я і сам до господаря звертаюся:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу» автора Івченко Владислав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга: Від постаменту до ешафоту“ на сторінці 10. Приємного читання.