TextBook — Ще декілька деталей про ту ніч, — не міг заспокоїтися я. — Чому бандити почали стрілянину? Утрьох вони могли б здолати покійного і без пострілів.
— У негідника був револьвер. Віра забороняла йому мати зброю, але він уже збирався виходити з віри, боявся, що корабель вийде з-під контролю, то купив собі револьвер. Ми про це не знали. За планом Олена мусила розбудити його. Він спав дуже міцно, не почув би грабіжників. Олена розштовхала, сказала про шум у кабінеті. Він побіг туди. А там злодії. Вони б просто скрутили його, побили, забрали б гроші й пішли. Далі я б застрелила його. Все б виглядало звичайним пограбуванням Та тут він дістав револьвер і почав стріляти. Вбив усіх трьох бандитів, вони навіть зброю не встигли вихопити, бо не чекали, були впевнені, що господар беззбройний. Коли вони попадали мертві, він зареготав, бо подумав, що переміг. Та я стояла позаду...
— Ні, я! — каже Олена — Я стояла позаду, і я вистрелила у свого чоловіка В потилицю, впритул. Він упав. Я вклала револьвер у руку одного зі злодіїв, Почула, що прибіг городовий. Зробила вигляд, що знепритомніла Це я вбила.
Вона дивиться у стіл, і я бачу на її обличчі відчайдушну рішучість. Чому цей вираз знайомий мені? І я розумію, що вона не злякається, візьме провину на себе, піде під суд.
— Іване Карповичу, вам доводилось колись бити жінку? — питає Марія.
— Так, — кажу я і дуже її дивую. Ось вона вже дивиться з презирством.
— Дружину?
— На жаль, я не одружений.
— Коханку?
— Ні, свого часу я служив в охоронному відділенні й кілька разів брав участь у арешті бунтівників. Коли вони чинили опір, доводилося бити. Мабуть, було таке, що діставалося й жінкам.
— Вам подобалося бити?
— Ні.
— Чому?
— Бо побиття дурних робить ще дурнішими, а розумних переповнює ненавистю.
— А як же тілесні покарання?
— Вони шкідливі.
— А коли чоловік б’є дружину, це правильно?
— Ні, навіть худобу не треба бити, не кажучи вже про людину. До чого ви ведете, Маріє?
— Як ви вважаєте, Олена — винна?
— Я не суд і не Господь.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу» автора Івченко Владислав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга: Від постаменту до ешафоту“ на сторінці 69. Приємного читання.