— Але навіщо той змій імператорському аероклубу? — не розумію я.
— Іване Карповичу! Як це навіщо? Та цей змій за своїми показниками перевершує всі літаки світу! Він швидший, маневреніший, піднімає в повітря значно більшу вагу!
— І що з того? — мені аж трохи соромно, що я не розумію, до чого веде авіатор.
— Іване Карповичу, насувається війна. Велика війна Хоча роль авіації зараз недооцінюється, але я можу вас запевнити, що від того, хто буде контролювати повітря, залежатиме, хто переможе. Визнаю, що таку думку не підтримує більшість офіцерів, які віддають перевагу артилерії, кінноті або новій панцерній техніці. Але час покаже, що від авіації буде залежати дуже багато. Той, хто контролюватиме повітря, зможе контролювати і хід війни! Зараз наш авіаційний флот приблизно рівний з кайзерівським. Але якщо ми зможемо використовувати цього змія, то перевага буде на нашому боці!
— Використовувати змія? Як це можливо?
— А як ми використовуємо коней? Їздимо верхи чи запрягаємо у вози.
— Ви хочете запрягати летючого змія?
— Ні, що ви! Але якби засідлати його, примусити підкорятися наказам людини! Змій міг би підняти не одного і не двох бійців!
— Навіщо?
— Вони б могли вести розвідку, а головне — розширити застосування авіації!
— Це як?
— А так, що зі змія можна було б скидати бомби, вести прицільний вогонь по ворожих позиціях, висаджуватися у тилу ворога! За моїми оцінками, змій може підняти біля десяти солдат з амуніцією. Кілька десятків польотів за ніч — і в тилу ворога опиниться дві роти, які зможуть несподівано атакувати. Я намагаюся переконати командування, що не треба використовувати авіацію лише для розвідки, авіація в змозі дати значно більше! Але авіатори зараз обмежені технічними можливостями. Наявні літаки не можуть піднімати достатню кількість зброї, а цей змій може піднімати цілий вантаж бомб! Звісно, у нас є славетний «Ілля Муромець», але змій значно переважає його у маневреності, а ще може летіти дуже тихо, і для посадки йому не потрібна злітна смуга! За його допомогою ми зможемо несподівано атакувати противника! Бомбардувати мости, знищувати штаби! Розумієте, які перспективи?
Перспективи мене лякають. Жодного захоплення, як пан поручик, я не відчуваю, бо ж війна — це смерть. Трупи, кров, бруд. Дякувати Богові, сам на справжній війні не був, але чув розповіді тих, кому довелося воювати у Японську.
— Ви справді хочете використовувати змія у війні?
— Так!
— А чи не буде від цього ганьби правлячому дому? — обережно цікавлюся. — Атож іще почнуть балакати, що азіяти, дикуни, на ведмедях орють, на зміях воюють.
— Яка ганьба? Колись використовували у битвах слонів, досі використовують коней!
— Але змій — це ж чудовисько, — сумніваюся я.
— Переможців не судять. А змій допоможе нам перемогти німців! Один цей змій зможе в короткий термін знищити німецький повітряний флот і забезпечити нам повну перемогу в повітрі! Його пошук — справа державного значення! Хоча, звісно, ми маємо зберігати таємницю. Як для того, щоб про змія не дізналася німецька розвідка, так і для того, щоб бунтівники не почали підбурювати народ Отже, Іване Карповичу, ви допоможете мені знайти і захопити чудовисько в полон?
— Не знаю, я більше звик до злочинів, аніж до чудовиськ.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу» автора Івченко Владислав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга: Від постаменту до ешафоту“ на сторінці 5. Приємного читання.