— П’ятдесят, легка робота, — я торгуюся не тому, що бережу гроші, а щоб заспокоїти Гришу, що справа справді вже не така небезпечна.
— Сімдесят.
— Ти живодер, Гришо, але домовилися.
Я кладу слухавку, даю автограф прикажчику, який дістав журнал зі свіжою оповідкою про мій кавказький полон. Сам поспішаю до ресторану. Сподіваюся, що поручик Назаров саме там. Ага, він якраз вибігає розгублений з кімнати. Мабуть, здивувався, що мене там немає.
— А де тут був один? — питає він у заспаного офіціанта.
— Пішов, — перелякано доповідає той.
— Куди? — дратується поручик.
— Не знаю.
— Дурню, де телефон?
— На першому поверсі.
Поручик біжить до сходів, і тут йому знову доводиться дивуватися, бо наштовхується на мене. Як я й очікував, револьвер він сховав у кобуру. Ну й правильно, не можна бігати зі зброєю поки що мирним містом Б’ю його в груди, він скрикує, вирячує очі, хапає ротом повітря. Я приставляю йому револьвер до голови.
— Рипнешся, пристрелю.
Веду його до кабінету, в якому сидів із ротмістром Там в’яжу руки та ноги, запихаю в рота кляп, потім замотую у великий килим Поручик тепер сповитий, наче немовля, тільки крекче. Виходжу, кличу метрдотеля. Даю йому двадцять рублів і наказую не тривожити мого товариша, що залишився в кабінеті.
— Буде зроблено! — обіцяє метрдотель і ховає гроші.
Я виходжу і поспішаю до контори військової контррозвідки Київського військового округу. Мене не пускають, але коли впізнають, то черговий офіцер зголошується відвести мене до начальника відділення. А той одразу приймає мене.
— Іване Карповичу, радий, що герой Отечества знайшов час до нас заглянути. Прошу, сідайте! Чув про ваш учорашній подвиг! Як ви помітили того німця? — питає мене полковник Клобуков.
— Пане полковнику, головний подвиг у мене сьогодні. Прошу надати мені десять хвилин для доповіді з надзвичайно важливої справи.
— А чому ви до нас прийшли, а не у свою колишню контору? — дивується полковник.
— Тому що це ваша справа Дозвольте почати.
— Ну, добре, розповідайте.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу» автора Івченко Владислав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга: Від постаменту до ешафоту“ на сторінці 163. Приємного читання.