Розділ «Частина перша: Назустріч славі»

— Ах ти ж проститутка! — вибухає патлатий.

— Ану припинити! — наказує Куровський. — Припинити! Зараз Олексій подивиться, чи підходить він нам — Олексій!

У двір вибігає чоловік років тридцяти, в пенсне і в білій сорочці, з закоченими рукавами.

— Я слухаю.

Він блимає очима, мабуть, десь у темряві сидів, не може призвичаїтися до сонячного світла.

— Ось, подивися на цього, — каже Куровський і вказує на мене. — Наче непоганий.

Олексій підходить впритул, уважно роздивляється, потім торкається, мацає мене, наче коня на ярмарку.

— Зніміть, будь ласка, сорочку, — просить. Ну, добре хоч тільки сорочку. Знімаю. Олексій знову роздивляється.

— Які м’язи! — каже захоплено.

— Та він старий! Нам потрібен молодший! — дратується патлатий.

— Ні, і цей підійде, принаймні зовнішність фотогенічна Те, що треба А як щодо іншого? — він дивиться на Ізабеллу, а та всміхається хитро.

— Ще не перевіряла, нам завадили.

— Проститутка! — аж кипить патлатий.

— Замовкни! Іди в будинок! — кричить йому Куровський, але патлатий його не слухає. — Це наказ! Наказ!

Тоді тільки патлатий йде. Не подобається, як він на мене дивиться. Я знаю, що чим менше ворогів, тим краще. А тут ще ось такий малахольний.

— А що сталося, що ви його без перевірки привезли? — питає Олексій.

— На нас напали кримінальники.

— Кримінальники? Вони тут хоч до чого?

— Вимагали грошей. Мовляв, ми працюємо на їхній території і мусимо платити.

— Зовсім знахабніли. Треба повідомити...