Розділ «Частина перша: Назустріч славі»

Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу

— Ну звісно, що сам! — він аж червоніє. Точно бреше.

— Поліція вас уже допитувала?

— Так. І в них є свідчення з банку, де я увечері оформлював платіж, і з крамниці, де я зранку купував гас.

— Це поліцію не переконало?

— Ні, вони кажуть, що вночі я встиг би, перетворившись на вовка, збігати до Чернеччини і повернутися.

— Там же не так і близько.

— Сімнадцять верст в один кінець!

— Багатенько, — киваю я, а сам думаю, що вокзал у Ромнах у центрі, не дуже-то зручно з нього бігти у вовчому вигляді. Та й собаки почують. Якось не дуже схоже на правду. — А де зараз тіло дитини?

— У земській лікарні. Розтин робився з наказу поліції.

— Тоді їдьмо спочатку до лікарні.

Залишок шляху ми просиділи мовчки, здається, Голубовський залишився невдоволений тим, що я його одразу не зарахував у невинні. Дарма образився, бо ж я звик усіх підозрювати і нікого в безневинні наперед не зараховувати.

Ось ми в’їхали до Чернеччини і повернули до земської лікарні, розташованої в колишньому монастирі. Ще коли вулицями їхали, я побачив, як вороже дивилися на нас місцеві мужики. Пальцями тицяли, головами крутили, розбігалися по дворах. Голубовський теж помітив усе це, аж втиснувся в сани і з полегшенням зітхнув, коли ми заїхали у двір лікарні.

— Лікаря звати Володимир Михайлович, дуже порядна людина, — сказав мені прикажчик.

Ми зайшли всередину, назустріч нам вийшов чоловік у білому халаті, здивовано придивився до мене, а потім несподівано зрадів.

— Іване Карповичу! Підіпригора! Ви? Оце так сюрприз! Я — Володимир Михайлович Черняк, тутешній лікар, я всі ваші історії читаю! — підбіг, руку потиснув, повів у свій кабінет.

Лікарю було біля тридцяти, був він швидкий, високий та худий, тут же запропонував чай із пиріжками.

— Можна і чай, але спочатку про справу. Розкажіть про дитину, — попросив я.

— Та що там розказувати? Розтин показав, що справді крові в дитині майже не було. Вени та артерії аж злиплися.

— Ви таке раніше бачили? — питаю.

— Таке? Ні, не бачив, — каже лікар якось непевно. — Але я ж тут нещодавно працюю. А ви будете цю справу розслідувати?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Найкращий сищик імперії на службі приватного капіталу» автора Івченко Владислав на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша: Назустріч славі“ на сторінці 219. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи