Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці…
– Не співай, не на вулиці! – перебив його суддя.
– Пісня ж… – знизав плечима писар. – Сама проситься, щоб її…
– Читай!
Писар пісним голосом заходився читати:
Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях – дівки-чарівниці.
Інша дівчина чорнобривая
Вона ж того Гриця та й причарувала.
Інша дівчина чорнобривая
Та чарівниченька справедливая:
У неділю рано зіллячко копала,
А в понеділок переполоскала,
Як прийшов вівторок – зілля ізварила,
У середу рано Гриця отруїла.
У четвер надвечір Гриценько помер…
– Досить, – спинив суддя, і писар умовк.
– Усе зарані, лиходійка, обдумала, – вигукнув осавул. – У неділю, бачите, копала, а в середу козака Полтавського полку і немає. За Магдебурзьким правом за такі речі смерть світить!
– А може, це й не Марусина пісня? – висловив припущення війт.
– Моя, – твердо мовила Маруся. – У мене чужих пісень немає, тільки свої.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Місто коханців на Кара-Денізі. Засвіт встали козаченьки...» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Засвіт встали козаченьки… Повість“ на сторінці 37. Приємного читання.