TextBook Та сонця немає,
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
– Прощай, милий мій синочку,
Та не забувайся.
Через чотири неділеньки
Додому вертайся!
І здалося їй, що Гриць благає матір, аби вона не полишила в біді його кохану:
– …Ой, Бог знає, коли вернусь,
У яку годину.
Прийми ж мою, Марусеньку,
Як рідну дитину.
Прийми ж її, матусенько,
Бо все в Божій волі,
Бо хто знає, чи жив вернусь,
Чи ляжу у полі.
І, звичайно ж, пані хорунжова сердито йому вичитує:
– Яка ж бо то, мій синочку,
Година настала,
Щоб чужая дитиночка
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Місто коханців на Кара-Денізі. Засвіт встали козаченьки...» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Засвіт встали козаченьки… Повість“ на сторінці 17. Приємного читання.