Тут я старого доброго єврея дядька Михайла згадую. Ні. Не буду вербувати другого. Жадібність фраєра губить.
2
На площі Плєн де Плєнпалє повінь машин. Натовп справжній. Від обрію до обрію все машинами заставлене. Шукай своїх. Ось машина радянського генерального консула. Він на місці, значить, його допомога не знадобилася. Значить, все йде добре. Значить, проведені десятки найцінніших вербовок без проколів, без ускладнень. Он там величезний автобус серед десятків настільки ж величезних своїх братів-автобусів. Там Навігатор приймає найуспішніших своїх варягів. Але я поки не доріс до такої честі — доповідати про результати своєї роботи особисто Навігатору. Я підпорядкований його першому заступнику, Молодшому лідеру. Де ж він, чорти б його вхопили?
Ах, ось він. Серед нескінченних рядів машин пробираюсь ще до одного нашого автобусу.
Він вже повний. Всі передні ряди зайняті офіцерами інформації ГРУ і фахівцями ВПК. Тими, хто допомагав нам зараз вербувати. Задні ряди вільні. Начебто від сонця фіранки опущені. Там, на задньому сидінні, — Молодший лідер. Він нас по одному підкликає. Пошепки кожен доповідає.
Він, як полководець на полі виграного бою, перші рапорти про незліченні трофеї приймає.
А ми всі, борзяги та варяги, в проході стовпилися. Нібито безцільно. Шум. Штовханина. Жарти. Однак це черга. Черга на доповідь. Кожному кортить. У кожного очі палають. Регіт.
Молодший лідер мені киває. Мій час.
— Вербанув. За шість хвилин сорок секунд. Сьогодні ввечері перша зустріч.
— Молодець. Хвалю. Наступний.
3
Я завербував цінного агента, який, сподіваюся, десятиліттями буде поставляти нам найсучаснішу електронну техніку для літаків, для артилерії, для бойових вертольотів, для систем наведення ракет. У тому, що він завербований, ні у мене, ні у Молодшого лідера жодного сумніву немає.
Правда, про нового секретного агента ГРУ ми знаємо тільки те лиш, що зазначено на його візитній картці. Про його апаратуру відомо більше: у нас дві невеликі вирізки з галузевих журналів про апарат RS-77. Та це не біда. Це зовсім не головне. Головне те, що його апарат потрібний нам, і він буде нашим. А про секретного агента ми скоро дізнаємося більше. Головне, що він згоден таємно працювати з нами.
За неповних сім хвилин вербовки я повідомив йому безліч важливих речей. Я сказав звичайнісінькі фрази, з яких випливало, що:
• ми — офіційні представники Радянського Союзу;
• нас цікавить найсучасніша військова електроніка, зокрема його апарати;
• ми готові добре платити за них, і він тепер знає нашу точну ціну;
• ми працюємо приховано, вміло, обережно, не тиснемо і не наполягаємо;
• нам не потрібно багато зразків приладу, а лише один для копіювання.
З усього цього він вже сам може зробити висновок, що:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Акваріум » автора Суворов Віктор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Акваріум“ на сторінці 80. Приємного читання.