Розділ «Частина перша Пришестя темряви»

— Бойова нічия. Усе повинна була вирішити перевага в енергетиці, а її не мали ані ми, ані вони. Ця нічия багато чому нас навчила. Ми уклали щось на зразок мирової угоди чи довготривалого перемир’я, а Землю було оголошено нейтральною територією. Об’єднана група вчених створила систему захисту вашої планети від вторгнення як з одного світу, так і з іншого, в усякому разі, масового.

При цьому було враховано, що людина як істота матеріальна до певної міри тяжіє до диференту в бік Темного світу, і, щоб попередити це сповзання, їй було надано програму розвитку й підтримки духу.

— Я не зовсім зрозумів…

— Релігія. Одна з трьох світових релігій єдинобожжя з урахуванням особливостей розвитку культури різних народів.

— Що?! Віра… віра в Бога — то лише «програма»? То лише ваша вигадка? Ви увесь час говорили про Бога, і раптом виявляється, що все це — лише один величезний обман?!

— Ні, не обман, просто…

— Чекайте, — нетерпляче перебив Андрій, — то виходить, Заповіді, за якими ми весь цей час жили, надано не Богом, а вами? Виходить…

— Не поспішай, Андрію, послухай: все не так просто. Ті закони, за якими ви намагалися жити, вони дійсно від Господа, тільки надав Він їх вам через нас, от і все. Якщо для нас вони — об’єктивний спосіб життя, незаперечне й очевидне правило, адже, не забувай, ми маємо безпосереднє спілкування з Богом, то для вас релігія — милиці, на які ви спираєтеся, аби не впасти. Програма: живи за цими законами, і з тобою не станеться найстрашнішого — духовної смерті. У ті часи люди просто не були готові прийняти речі такими, якими вони є насправді.

В Андрія паморочилася голова. Світла кімната вже не була затишним і бажаним місцем. Він не хотів чути всього цього, те, що йому казали, було… Він не хотів цього.

— Біда в тому, що люди відхилилися від цього кодексу. Землю заполонили ненависть, егоїзм, байдужість та насильство. Заряд вашого світу змістився убік Темряви, і тепер ви відкриті для сил Зла. Людство настільки загрузло в гріхах та раціоналізмі, що опинилося на порозі катастрофи років на двісті раніше, ніж було визначено в наших найпесимістичніших прогнозах.

Уяви собі три маятники, котрі рухаються з різною швидкістю не у двох, а в трьох напрямках. Брама з одного світу в інший відкривається тоді, коли амплітуда цих «коливань» максимально співпадає. Це відбувається нечасто, приблизно раз на тисячу років. Не випадково саме на межу тисячоліть припадають найруйнівніші катаклізми в історії людства.

Та якщо раніше все ж діяв захист, встановлений ученими, то на початку двадцятого сторіччя він почав поступатися тиску Темряви. З’явилися предтечі Сатани, ти легко назвеш їхні імена. Вони підмінили Господа, захопили брехливим словом і повели мільйони людей у прірву. Зло здобувало сили і зростало із гріхів, які ви породжували у великій кількості; воно створювало двійників, ставало з ними до союзу і боролося проти них, зіштовхуючи жертви в бійках, де немає місця ані совісті, ані справедливості. Воно створювало облудних богів і закони, яким ви вклонялися, доки нарешті не доросли до свого нинішнього стану, коли людству більше не потрібна віра. Хаос нарешті проник у ваші душі, знищив захист, і тоді відчинилася Брама зі світу Темряви.

Важка, відчутна на дотик тиша. Тепер Андрій розумів, чому святі, втаємничені Господом, молили Його, аби Він забрав назад Знання, яке їм дав.

Важко нести на собі совість цілого людства.

Тепер Андрій був готовий без коливань покінчити із життям, в якому з’явилося ще й ЦЕ, готовий, якби не знав, для чого йому було надано це Знання.

Щось дуже важливе він повинен зробити, дуже важливе, про що йому зараз повідомлять…

— Ти — один із небагатьох, кого не зачепив духовний занепад. Волею Господа в тобі змішано потенції усіх трьох світів, ти в однаковій мірі частина кожного із них і володієш кращими з якостей, які вони можуть дати: інтелект, чудові фізичні дані, а… Втім, із тим, що подарувало Світло, тобі, Андрію, доведеться розбиратися самому — наша допомога тут лише завадить.

А зараз… Зараз залишається дуже мало часу — надто важко підтримувати зв’язок із вашим світом, для цього потрібна колосальна енергія. Виріши для себе, чи ти нам віриш. Якщо так, то йди до Києва. Це місто — один із християнських центрів, що були засновані апостолами, і тому, незалежно від обставин, захист там діє. Жодне з породжень Темряви не може перебувати на святій землі. Там ти отримаєш відповідь на всі запитання. Іди до Києва… це твоє…

Усе навколо наче разом змазалося, а світло стало менш прозорим. Сяйво прощальним цілунком торкнулося голови Андрія, золотавими крилами майнуло над сяючими постатями ангелів і згасло.

А він уже знав, що потрібно збиратися в дорогу. Андрій не замислювався над тим, наскільки реальним було все те, що з ним сталося, наскільки істинним є те, про що він почув. Йому це не було потрібно. Він просто знав, що попереду в нього — довгий шлях.