Розділ «Частина перша Пришестя темряви»

Зі створення усього сущого існують три світи, і ніхто не знає, наскільки у просторі й часі вони далекі один від одного. Два з них — світи-антагоністи. Вони базуються на різних принципах енергетики, що, в свою чергу, визначає принципи, за якими живуть створіння, котрі їх населяють, але й самі залежать від цих створінь. То ємності, які сполучаються між собою.

Одні істоти мешкають у світі Світла. Не маючи тіл, ми отримуємо унікальну можливість реалізувати свій дух. Над нами не тяжіє страх смерті, тому що для нас вона — лише перехід з одного стану енергії в інший при збереженні особистості.

Істоти Світла силою духу свого змінюють матерію і керують часом, підкорюють простір і нестримну енергію зірок. Та найголовнішим для нас є спілкування з Богом, бо лише через Нього можливе цілковите пізнання себе та Істини. Чиста, сяюча енергія — це Його любов, і вона надає нам сили.

У світі Темряви мешкають створіння, які володіють тілом і нічим, окрім тіла. Там панує плоть, і саме вона диктує їм їхні вчинки та їхні прагнення. Визначальним у тому світі є чистий розум, котрий пізнає матеріальний світ і себе в ньому.

Так само, як і ми, вони володарюють над часом і простором, гасять зірки і створюють планети. Та досконалість їхня — холодна, егоїстична, вона не приносить їм щастя, бо, зрештою, гонитва за тим, чого не можна пізнати, не має сенсу. Але й зупинитися вони не можуть. Вони є слугами Диявола, його рабами і поплічниками.

Третій світ — ви, Земля. Ви, мов нейтральний прошарок, — вісь світів між рівноцінними за енергетичним потенціалом частками. Коли б не ви, наші світи не змогли б існувати поруч, зникли б у страхітливому спалахові взаємознищення.

Так само, як і створіння Темряви, ви маєте тіло. Але в цьому тілі жевріє іскра Божа — Його дух. Поєднання тіла й духу дає те, що повинно було зробити вас сильними, — душу.

— Повинно було? — Андрій наче спіткнувся на цьому слові.

— Так, повинно було. Та про це пізніше.

Людина є тіло, душа і дух. Тіло — найбільш низька її складова. За допомогою тіла людина керує речами і змінює світ навколо себе. Тіло — то зв’язок зі світом матерії.

Але тіло — то ще й величезна небезпека. Якщо воно підкорить собі людину, нестійку рівновагу буде порушено, і людина потрапить під вплив світу Темряви, світу Сатани.

Доки енергетика Землі є нейтральною, переваги не має жоден із наших світів, але варто стану речей змінитися, вона зсовується в той чи інший бік і тоді… Всесвітня катастрофа. По суті, це і є метою Зла чи Хаосу як більш широкого поняття. А Сатана… Сатана — то лише його слуга, так само, як ми — слуги Господа.

Колись, не так вже й давно, за Землю розгорілася найбільша битва з тих, які коли-небудь бачили зірки. Два світи зчепилися у смертельному двобої, в хід пішло все: техніка і чаклунство, наука Темного світу і духовна міць істот Світла… Протягом кількох днів ми ледь не знищили один одного, дісталося і Землі. Льодовики, ящури, що вимерли, — то дрібниці. Зсувалися планети, спалахували наднові зірки і верещав час, що його шматували на клапті.

Земля надбала Місяць, якого прихопила в Темному світі, а на закуску отримала удар велетенського астероїда та колосальну повінь, яку ви знаєте як Всесвітній потоп. Та нашим світам дісталося незрівнянно більше.

— Зачекайте… — Андрій не встигав перетравлювати надмірну інформацію. — Але ж ці події розтягнуті в часі на мільйони років!

— У вас — мільйони років, у нас — години. Наші світи не є застиглими постійними величинами, вони рухаються не лише в просторі, але й у часі та ще в одному вимірі, про який вам досі невідомо і який існує лише в системі простір-час. Вони коливаються, наче маятники.

До того ж рухаються з різною швидкістю. Хто може сказати, коли для нас настало ваше, скажімо, відкриття Америки? А може, воно для нас — ще далеке майбутнє?

— І хто переміг? — запитав Андрій.

— Ніхто.

У голосі співрозмовника пролунала посмішка.