Розділ «Частина перша Пришестя темряви»

Прокляття обраного

— А мені хтось казав, наче ти поїхав, — протираючи бокали, теревенив грузин, — а ти ось де. Як хоч справи?

— Наче в казці, знаєш?

— Ага, вигляд у тебе не дуже.

— Захворів. Голова… Та й так… погано якось…

— Життя… — філософськи зауважив Резо. — Чув? Тут учора в контейнері для сміття труп знайшли…

Андрій похитав головою. Говорити не хотілося. Не хотілося навіть дихати.

— Що з людьми коїться? — продовжував тим часом бармен. — Недавно одна жіночка власних дітей порізала. Чоловіка до когось там приревнувала, чи що. Взяла на кухні ножа й помстилася. Е, та ти й не слухаєш зовсім.

— Вибач, Резо, я краще піду посиджу, добре? Не ображайся.

— Та що ти, — махнув той руками, — займай будь-яке місце. Я подивлюся, аби до тебе ніхто не ліз.

Він подивився услід Андрію і співчутливо похитав головою.

— Може, дати аспірину?

— Ні, не треба, дякую.


Розділ другий


На вулиці голосно сварилися двоє бомжів, вириваючи один в одного порожню пляшку. Навіть товсте скло вітрини не могло притишити їхнього вереску.

Тонко проспівав дзвіночок — це вийшов Резо, щоб відігнати ту братію. Проте Андрій нічого не помічав навколо себе. Колись давно він вирішив для себе, що просто повільно божеволіє. За сімнадцять років устиг звикнути до цієї думки. Голоси, видіння… Все частіше й частіше. І знову жахи…

Він хворий. Просто й зрозуміло. Залишалося доживати своє, просиджуючи в барі за кухлем пива цілі дні, базікати з приятелями і час від часу відводити душу в заборонених кулачних боях.

Та ось з’явився цей «Опель» — і все перевернулося догори дном. Це — не маячня. Галюцинації не б’ють бампером по ногах і, тим паче, не залишають на них синців. Скільки не розмірковуй, як не крути, а виходить, що сьогодні вночі Андрій якимось чином побачив своє майбутнє.

Тьху ти, нісенітниця якась. Та все ж… як усе те пояснити? Він вважав себе матеріалістом і в різні там пророчі сни, ворожбу й гадання на кавовій гущі при свічках не вірив. Він припускав, що можуть статися якісь збіги чи збутися передчуття…

Але ж усе повторилося один до одного, співпадали найменші подробиці, хіба що до монстра справа не дійшла! Це тобі не вікопомне дежавю, з яким, мов дурник зі ступою, носяться психіатри.

Цікаво, а може, у божевільних насправді з’являється талант передбачення, є ж, мабуть, раціональне зерно в тих історіях про численних «блаженних»?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прокляття обраного» автора Бондаренко П.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша Пришестя темряви“ на сторінці 5. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи