TextBook Він здивовано втупився в свої руки, вимазані червонувато-бурою крупою, невидючими, нерозуміючими очима, відчуваючи, як його розпирає нестримне злісне розчарування.
Копати цілу годину, як два землекопи! І що? Що за запах, ніби і справді…
«Зірка в лобі» Олега раптом хрипнула і згасла.
– Ти що? Думаєш, нічо? Та він там, там! – заскиглив Микола. – Стіна ж тріснула!
– Зараз як трісну! Ні, стій, посвіти мені тут, трохи правіше… – підстрибнув Олег. – Ось тут, тут світи…
«Беззоряний» хлопчик стрімко впав на коліна, щоб підняти із землі якусь дрібну річ.
– Що, що там? – збуджено застогнав Кока.
Ліхтар облетів навколо Олега і опинився праворуч.
Декілька секунд обоє схвильовано розглядали тьмяне кружальце металу, що мирно лежало в нього на долоні під косим променем ліхтаря – прадавню монету зі стертим малюнком.
Потім:
– Це і є скарб? – надломлено спитав Кока.
Олег різко стиснув кулак і понюхав свої пальці.
– Слухай, по-моєму, треба звідси линяти… – сказав він.
* * *Дарина і Марійка безмовно втупилися у двічі воскреслу з мертвих, спустошені її убивчим резюме, в якому була дивна, безжальна і нелюдяна чесність: убивця заплатив життям за вбивство. Катя – за жадання безроздільної влади – втратою влади навіть над самою собою. Дарина – за навіженство, згубне для інших, – божевіллям інших, яке ледве не погубило її. Марійка – за вигадану любов – відповіддю, такою ж фальшивою, наскільки й фатальною…
– І той, кого ти полюбила вже непідробно, сповна заплатив за своє безумство. Ця церква проклята! Ось її прокляття! – Не-Катине підборіддя гойднулось, і Марійка знову вгляділася в плоскі чорні очі Мадонни-Демона.
Демона, якому молились, і просили заступництва, і ставили йому свічки в православній церкві…
– Але як ти могла? Сто років тому? – стражденно скривилася Марійка. Але вона вже знала відповідь. І та, яка вже не була Катею, знала, що вона її знає.
– Як і ти. Я прийшла до нього! І він вирішив, що то вона. І взяв від мене землю.
– Ти стала його Демоном! Ти, а не Києвицький! – відчайдушно заволала Ковальова.
– Але чи варто докоряти мені в цьому тією, хто стала Дияволом для мого Мира? – розпливлася в страшній доброзичливій посмішці не-Катя. – Чим ти відрізняєшся від мене?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Київські відьми. Меч і Хрест» автора Кучерова В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ двадцять п’ятий, у якому Булгаков згадується недобрим словом“ на сторінці 15. Приємного читання.