Розділ останній, у якому все закінчується назавжди і починається знову…

Київські відьми. Меч і Хрест

у якому все закінчується назавжди і починається знову…

Ти тут, в повітрі ми однім.

Твоя присутність, наче місто,

Як тихий Київ у вікні,

Що дзвону променів є вмістом…

Борис Пастернак

Замок був – колишній адміністративний центр Міста, з п’ятнадцятьма бійцівськими чотириярусними баштами, із загостреними дахами, що вимальовувались на тлі шовково-синього неба. І пройшовши крізь зруйновані триста п’ятдесят років тому козаками Богдана Хмельницького Драбські ворота, до яких вивів їх зруйнований триста п’ятдесят років тому міст – ровесник старокиївської липи, – вони побачили, що двір замку заповнений людьми.

– Ваша Влада, Ясні Києвиці! – накинувся на них оглушливий вітальний клич.

Їх оточили жінки – збуджені, з палаючими вогняними очима і довгим, скуйовдженим, не умиротвореним перукарем волоссям, яке закутувало голі тіла, вони плутались у важких золотих намистах, що побрязкували на виставлених напоказ грудях із гострими пипками.

– Хай пребуде з вами сила, Ясні Києвиці! – відокремилася від натовпу огрядна гола постать і вклонилась їм у пояс, захитавши безрозмірними грудьми з незліченними рядами золотих дукатів.

І Марійка подумала, що дивуватися можна без меж, і ніколи, напевно, це Місто не вичерпає своїх таємниць – і страшних, і дивних, і смішних, і абсолютно неможливих…

Тому що зараз перед нею стояла її абсолютно гола викладачка.

– Василино Андріївно, – глухо охнула Марійка, – це ви?

– Ваша покірна слуга, Маріє Володимирівно, – знову схилилася перед нею гроза і гордість Марійчиного інституту. – Київські відьми вітають Вашу Владу на горі Києвиць!

– Як ви сказали, пробачте?.. – розгубилася Ковальова.

– Києвиця, – випросталася Василина, і в її незвично шанобливому голосі промайнули знайомі повчальні нотки, – найперша назва Замкової гори.

– А я все згадувала, згадувала, – забубоніла її учениця, старанно відводячи очі від оголених тілес своєї вчительки. – Київська, Киянка… Як я могла забути?

– Хай пребуде з вами мудрість, Ясні Києвиці! – тут же вдарив її по вухах ошалілий галас.

– Тобто Києвиці жили поряд із горою Змія ще до того, як вона стала Старокиївською… – Марійка погладила бездумне чоло. У цьому спостереженні проглядалася неприємна логіка, але вона була не в змозі її сприйняти. – А це Дарина і Катя, – невпевнено відрекомендувала своїх супутниць студентка.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Київські відьми. Меч і Хрест» автора Кучерова В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ останній, у якому все закінчується назавжди і починається знову…“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ без назви (1)

  • Розділ перший, у якому з’являється чорний ворон

  • Розділ другий, у якому Марійка виявляє небезпечну пристрасть до краси

  • Розділ третій, у якому шляхи трьох героїнь несподівано перетинаються

  • Розділ четвертий, у якому Дарина втрачає роботу, Катя – кабана, а Марійка – здоровий сон

  • Розділ п’ятий, у якому вчинено злочин

  • Розділ шостий, із якого ми дізнаємося, що головною ознакою відьми є хвіст

  • Розділ сьомий, у якому Катя стає дуже ввічливою

  • Розділ восьмий, у якому Марійка безуспішно намагається порахувати київські Лисі Гори

  • Розділ дев’ятий, у якому Дарина вчиться літати

  • Розділ десятий, де ми знайомимося з Луканькою або Анчуткою

  • Розділ одинадцятий, у якому Катя несподівано дізнається, що в неї є чоловік

  • Розділ дванадцятий, у якому Мишко і Марійка йдуть із дому

  • Розділ тринадцятий, у якому збувається пророцтво брюнета

  • Розділ чотирнадцятий, у якому Марійка відвідує божевільню

  • Розділ п’ятнадцятий, що складається майже із суцільної любові

  • Розділ шістнадцятий, у якому з’являються провали

  • Розділ сімнадцятий, який оповідає про те, що люди гинуть за метал

  • Розділ вісімнадцятий, у якому Марійка зустрічається з Мефістофелем

  • Розділ дев’ятнадцятий, у якому ми відвідуємо кафе Семадені

  • Розділ двадцятий, у якому Дарина Чуб викликає дух Віктора Васнецова

  • Розділ двадцять перший, у якому автор пропагує XIX століття

  • Розділ двадцять другий, у якому Марійка розуміє ціну справжньої любові

  • Розділ двадцять третій, у якому нам загрожують Апокаліпсисом

  • Розділ двадцять четвертий, у якому Марійка розчаровується в лицарях

  • Розділ двадцять п’ятий, у якому Булгаков згадується недобрим словом

  • Розділ двадцять шостий, у якому все горить синім полум’ям

  • Розділ останній, у якому все закінчується назавжди і починається знову…
  • Епілог

  • Легенда про моє місто

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи