Розділ перший, у якому з’являється чорний ворон

Київські відьми. Меч і Хрест

у якому з’являється чорний ворон

Якщо ворон на церкві каркає – бути небіжчикові.

«Руські народні прикмети і повір’я»

Ясного липневого дня, незадовго до Івана Купала, Андріївським узвозом, що в’ється змією на Поділ, ішла екскурсія іноземних туристів.

Її очолювала красуня-екскурсовод – пані апетитна, як кошик гарячих пиріжків, незрозумілого і не важливо якого віку. Адже – ви погодитеся зі мною, чи не так? – яка різниця, скільки жінці років, якщо п’ятнадцять чоловіків невідривно дивляться на її груди, насилу відволікаючись на інші, історичні, цінності.

– О, couleur locale![1] – смачно цокнув язиком один, миршавий і з д’артаньянівським носом.

Інші радо закивали.

Ніскільки не збентежена такою пильною увагою до двох національних раритетів, що вмостилися в її декольте, красуня натхненно віщала, з тією легкістю й невимушеністю, з якою жінки говорять зазвичай про предмети любовні, модні та світські:

– Подивіться ліворуч. Перед вами серце Києва – Старокиївська гора. Саме тут брати Кий, Щек і Хорив заснували місто, назване на честь старшого брата, – Київ, – столицю Давньої Русі і Матір городів руських!

І голос її прозвучав так захоплено і хвалькувато, – ніби йшлося не про давніх князів, а про пропозицію руки та серця, отриману нею від президента країни не пізніше як учора ввечері.

На небі світили сонце і прозорий місяць, таке траплялося в Києві так часто, що нікого особливо не дивувало. Зненацька, немов хтось згори труснув чорнильним пером, на небозвід капнув чорний ворон, усівся на сліпуче сонячний хрест Андріївської церкви й видав протяжне та гучне: «Ка-а-а-а-а-а!». Красуня, що вже встигла наплести туристам про загублену голову Володимира Великого, вкрадену з його могили на Старокиївській Петром Могилою, мигцем спохмурніла, але бадьоро вела далі:

– Подивіться праворуч: ви бачите перлину українського бароко – Андріївську церкву архітектора Бартоломео Растреллі. Церкву було побудовано на горі, де, згідно з Нестором-літописцем, апостол Андрій Первозванний у 40-х роках нашої ери підніс свій хрест як знамення майбутнього навертання слов’ян до християнства. Поряд із церквою, в будинку № 10 жив художник Михайло Врубель. Тут він написав перший варіант своєї знаменитої картини «Демон», – красуня навіщось підморгнула.

Перекладач безбарвно переклав французькою сказане.

Один із екскурсантів занервувався: чи правильно той перекладає? Судячи з тону красуні, можна було подумати, що вона тільки-но розповіла їм пікантний політичний анекдот.

Ворон закричав утретє, підхопився з церкви й полетів на захід. Красуня задумливо осіклася, проводжаючи його стривоженим поглядом. І нараз із неймовірною для жінки майстерністю хутко зацокала на тонких шпильках по кривих булижниках Андріївського. Вулиця різко крутнула ліворуч, потім праворуч.

– Дивімося ліворуч, – зацокотіла екскурсовод, неначе намагалася виплюнути якнайшвидше несподівано набридлу їй інформацію, що охолола і втратила смак, – це гора Хорива – Хоривиця, або Замкова гора. Багато хто вважає її однією з Лисих Гір Києва. Інші з ними сперечаються. Дивімося праворуч. Навпроти Лисої Гори стоїть будинок № 13 – під ним із 1906 по 1913 рік жив письменник Михайло Булгаков, який увічнив Андріївський узвіз під псевдонімом Олексіївський у своєму романі «Біла гвардія». Трохи далі можна побачити гору третього брата – Щекавицю, відому також як Олегівка. На ній поховано князя Олега, смерть якого була оспівана поетом Олександром Сергійовичем Пушкіним у «Пісні про віщого Олега». Як ви могли помітити, Київ складається з легенд, як панно з мозаїки, – літературно красиво закінчила вона і, зупинившись біля будинку, позначеного украй дивною табличкою «Центръ Старокiевскаго колдовства на Подол…», усміхнулася цукрово-солодкими зубами: – На цьому наша екскурсія завершується. Є запитання?

Французи метнулися до перекладача і, оточивши його, загаркавили оклично й питально, перебиваючи один одного.

– Вони запитують, чи можна сфотографуватися з вами на згадку? – байдуже переклав той.

– Будь ласка, – відповіла красуня ввічливо і машинально поправила бюст.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Київські відьми. Меч і Хрест» автора Кучерова В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ перший, у якому з’являється чорний ворон“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ без назви (1)

  • Розділ перший, у якому з’являється чорний ворон
  • Розділ другий, у якому Марійка виявляє небезпечну пристрасть до краси

  • Розділ третій, у якому шляхи трьох героїнь несподівано перетинаються

  • Розділ четвертий, у якому Дарина втрачає роботу, Катя – кабана, а Марійка – здоровий сон

  • Розділ п’ятий, у якому вчинено злочин

  • Розділ шостий, із якого ми дізнаємося, що головною ознакою відьми є хвіст

  • Розділ сьомий, у якому Катя стає дуже ввічливою

  • Розділ восьмий, у якому Марійка безуспішно намагається порахувати київські Лисі Гори

  • Розділ дев’ятий, у якому Дарина вчиться літати

  • Розділ десятий, де ми знайомимося з Луканькою або Анчуткою

  • Розділ одинадцятий, у якому Катя несподівано дізнається, що в неї є чоловік

  • Розділ дванадцятий, у якому Мишко і Марійка йдуть із дому

  • Розділ тринадцятий, у якому збувається пророцтво брюнета

  • Розділ чотирнадцятий, у якому Марійка відвідує божевільню

  • Розділ п’ятнадцятий, що складається майже із суцільної любові

  • Розділ шістнадцятий, у якому з’являються провали

  • Розділ сімнадцятий, який оповідає про те, що люди гинуть за метал

  • Розділ вісімнадцятий, у якому Марійка зустрічається з Мефістофелем

  • Розділ дев’ятнадцятий, у якому ми відвідуємо кафе Семадені

  • Розділ двадцятий, у якому Дарина Чуб викликає дух Віктора Васнецова

  • Розділ двадцять перший, у якому автор пропагує XIX століття

  • Розділ двадцять другий, у якому Марійка розуміє ціну справжньої любові

  • Розділ двадцять третій, у якому нам загрожують Апокаліпсисом

  • Розділ двадцять четвертий, у якому Марійка розчаровується в лицарях

  • Розділ двадцять п’ятий, у якому Булгаков згадується недобрим словом

  • Розділ двадцять шостий, у якому все горить синім полум’ям

  • Розділ останній, у якому все закінчується назавжди і починається знову…

  • Епілог

  • Легенда про моє місто

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи