– А Дарина?
– Її вже знайшли!
Слухавка заквапила її пульсуючими гудками.
І заголосила знову, ледве повернувшись на своє сідало.
– Ти де? – ударив Марійку у вухо істеричний крик Дарини.
– Я у нас удома…
– Я теж у нас удома, – відчайдушно проплакала Чуб. – Тільки тебе тут немає!
* * *Дарина вихопила з черевика ключ із котячою головою (благословляючи себе за цю безглузду босяцьку звичку – носити ключ у шкарпетці!) і засунула його в замкову щілину, одночасно натискаючи на дзвінок. Ключ провалився в порожнечу, але це не мало значення – двері вже відчиняли, і Землепотрясна ввалилася в щілину, що утворилася, наштовхуючись на невідомого лисого дядька із затишним ситим черевцем і зім’ятою страхом фізіономією. Позадкувавши, той врізався в шафу і затремтів усім своїм желеподібним тілом.
– Хто ви?! – хлипнув лисий писклявим голосом, який безуспішно намагався бути грізним.
– А ви хто? – випалила Дарина, спішно зачиняючи двері. – Замок виявився не внизу, а чомусь угорі, й був зовсім не старим, точніше, старим, можливо, навіть 60-х років, але ніяк не антикварним.
– Що із замком? – прикрикнула на лисого Чуб. – Де Марійка?
– Тут немає ніякої Марійки! – по-цапиному прогугнявив той. – Хто ви?
Гидливо відмахнувшись од його запитання, Дарина вбігла в кімнату і вросла ногами в підлогу.
Кімната була не та! І навіть не кругла, а прямокутна, що виходила лівим боком в іншу, з напівкруглим еркером, заставлену меблями похилого віку часів Дарининого дитинства.
На мить вона понадіялася, що просто переплутала поверх, хоча переплутати останній поверх, вище за який була тільки стеля горища, було вкрай проблематично. Але зваблена цією рятівною ідеєю, Чуб виринула на відчинений балкон і відразу зрозуміла: він залишився тим самим, тим самим – позбавленим перил бетонним майданчиком «для зльотів» під шпилястим ковпаком сірого даху.
Вона зацьковано озирнулася на товстуна й заволала від безсилля:
– Коли ви сюди в’їхали? Коли?!
– У сімдесятих, – відповів хазяїн криво.
У двері задзвонили.
– Не відчиняйте! – заволала Дарина. – За мною женуться. Вони і вас уб’ють теж!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Київські відьми. Меч і Хрест» автора Кучерова В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ шістнадцятий, у якому з’являються провали“ на сторінці 2. Приємного читання.