Розділ ІІ Волелюбний сусіда

Мія подивилася на нього й із щирим сумом проказала:

– Я на ній вийшла – просто жах жахастий! Я не можу… не могла такого тобі надіслати…

Хлопець голосно розсміявся.

– Гаразд, проїхали… Думаю, я там теж вийшов не краще за тебе.

Тепер усміхнулася Мія:

– Чого це ти так думаєш? То неправда, – сховала за повіками очі.

– Неправда? – здавалося, його здивуванню, чи то пак задоволенню, не було меж. – Хочеш сказати, я вийшов на фотці ліпше за тебе? – нахилився за столом, вдивився в очі дівчини. – Ей, ти так не жартуй, красуне, – додав, торкнувшись вказівником кінчика її носа.

Мії сподобалося те, що сказав Айдер, і те, як він її зачепив.

Відповіла йому усмішкою.

А він чомусь завовтузився.

– Мені треба йти, – сказав.

– Так, мені теж.

Він підвівся з-за столу.

«Боже, невже ти так просто підеш?» – застугоніло у її скронях і написалося в очах.

– Хочеш покататися зі мною завтра до Ялти й назад? – раптом запропонував він. – У мене рейс, везтиму пасажирів.

– Так! – юнка схопилася з місця, як ошпарена. «Який же ти молодець! – тарабанили хвалебні думки по її скронях, як музикант – палицями по ударниках. – Дуже хочу!»

– Окей, тоді будь о п’ятій ранку на зупинці, вона одразу за будинком твоєї тітки, повернеш за її двором направо, пройдеш вулицею два господарства й перейдеш дорогу. Там на мене чекатимуть інші пасажири.

– Добре, – мовила щаслива дівчина.

– І можеш попередити сестру, що повернешся пізно, бо дорога далека, – улесливо підморгнув.

Та поїздка видалася надзвичайною. Мія знову багато розмовляла з Айдером, роздивлялася з вікон феєричні гірські краєвиди, що змінювалися зі швидкістю світла й невпинно зачаровували; «привіталася» зі славнозвісними Алуштою, Партенітом, Нікітським ботанічним садом та Масандрою… У Ялті вони з Айдером встигли прогулятися набережною, поїсти смачнючих чебуреків, поласувати морозивом і послухати море… Коли їхали назад, покружлявши ще й вулицями Білогірська, там, де з ними порівнялася вже знайома й улюблена кам’яна Біла Красуня, Айдер повернув із автотраси на піщану й добре виїжджену дорогу.