Розділ «Книга друга Воскресіння Люцифера»

— Не треба про те,— спалахнула дівчина.— Краще говорити про нього...

— Добре, Гейе, — похвалив Крон.— Давай про нього. Які новини?

— Свідомість не повертається. Організм одужує.

— Очікуй. Як тільки він отямиться, починай діяти, Добі Боривітер все оповів?

— Так. Але я не збагну одного...

— Що саме?

— Психогенокомплекси кожної нормальної людини зберігаються у Світовому Інформаторії. При несподіваній смерті індивіда ми відтворюємо його. Чому ж...

— Чому не відтворюємо Радана? — підхопив Крон. Потерши долонею щоку, заперечливо похитав головою.— Це неприпустимо. Річ в тім, що є, хай і незначний, відсоток ймовірності, що тонка структура Раданової свідомості не буде відтворена. Якби йшлося про спортсмена, садівника, техніка...

— Ви гадаєте, що вищі поверху свідомості не записані в Інформблоці індивіда? — здивувалася Гейя.

— Є підозра, що їх навіть неможливо записати,— зітхнув Крон.

— Чому? Хіба інформація не універсальна?

— Далеко не так. Вже віки тому дослідники визначили, що є розум лабіринтний, а є розум-блискавиця. Є інтелект, а є інтуїція.

— Це ми вчили,— кивнула Гейя.

— Отож. Лабіринтний розум, сформований буденною реальністю, піддається запису. Розум-блискавиця невловимий, немов жар-птиця з казок. Скоріше всього, він належить вищим рівням ноосфери, а не особі, і діє лише тоді, коли індивід свідомо контактує з НИМ. Якби в нас був прямий контакт з ноосферою...

— Розумію, розумію, — засмутилася дівчина.— Отже, треба чекати.

— Не лише чекати,— м’яко зауважив Крон, лагідно всміхнувшись їй.— Кликати його, благати... готуватися до зустрічі з ним...

Щока дівчини запаленіла. Вона вдячно глянула на знаменитого вченого, який схвально сказав:

— Знаю, ти зробиш все. Даю тобі всі повноваження. Найвище повноваження — твоя любов. Навчай Радана заново, ніби перед тобою істота іншого світу, відтворюй для нього весь плин світоконструювання сучасності. Втямила?

— Якось незручно... говорити Раданові те, що він давно знав, чому він навчав нас...

— Радана нема! — суворо заперечив Крон.— Пам’ятай про це. Є лише оболонка Раданова і психоідея Джордано Бруно. Від того й того — лише пунктири. Психосуть учителя в глибокому колапсі, на поверхні свідомості лише той шар ноосфери, що замкнув колапс. Цей шар треба наситити інформацією, характерною для Радана. Тоді подібне прагнутиме до подібного, до ототожнення... Це єдина можливість розімкнути психолабіринт. Будь-який ризик щодо Радана неприпустимий. Ти знаєш чому?