TextBook Учень: Bci радощі й дива життя меркнуть перед оком Смерті, о Гурудева! Звipi й люди, славетні герої та жебраки, могутні армії і держави, гордовиті споруди земних володарів та величні храми, присвячені Богові,— все розпорошується подихом Часу-Хроноса. Люди не вірять у вічне життя, бо воно себе ніде і ніколи не стверджувало. Де, в чому шукати шляху до Безсмертя?
Учитель: Осідлати будь-які змiни, осідлати навіть саму Смерть — Блідого Коня Апокаліпсису — ось Безсмертя, любий Чела!
Творчо вилити себе у вci метаморфози. Тоді ти стаєш Всесвітом. Тоді Всесвіт дорівнюватиме Людині.
Учень: О Гурудева! Кому це під силу? Душа моя знемагає від такого страшного і дивного завдання...
Учитель: Дух, усвідомлюючи себе у Земній Сфері, оволодіває процесом зростання, асиміляції, будування, формування. Коли настає пора «розкидання каменів», Дух з жахом покидає «тіло» процесу і розгублено констатує: «Смерть!» А якщо він оволодів процесом, потоком розпаду, радіючи можливістю повного оновлення, тоді Смерть взагалі не зможе наступити. Один раз Син Людський уже зміг здолати Смерть Смертю, давши нам Запоруку Вічного Життя.
Тому дарую тобі, коханий Чела, мій останній Скарб, Заповіданий Сином Людським,— МРІТА-ЙОГУ —ЙОГУ СМЕРТІ. Ця йога відкриє Останню Браму, біля якої очікує ТОЙ, перед Любов’ю Якого покірно схиляється навіть Смерть.
Пролог Реквієм у день поминання рідних душ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пітьма вогнища не розпалює» автора Бердник О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ без назви (1)“ на сторінці 1. Приємного читання.