Розділ «Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ»

Модний письменник – інкогніто, якого тут усі панянки знають.

Емансипована поетеса, та, що стригтися хотіла, – з «тюрбаном», у брюках і краватці чоловічій – пані Зінаїда.

– Знімай усіх підряд, – шепоче режисер. – Плівку вночі проявимо, завтра панству показувати будемо – всім себе приємно буде побачити.

А знімати дійсно є що!

Пані та панянки – усі в модному вбранні, пахтять, мов квітник, очима стріляють, знайомих і незнайомих панів вистрілюють, а ті так і падають, до ручок припадають, мов підкошені. Фільма гарна виходить.

Ось упливла, мов ландо, Ванда Такіхасі – красуня, якої світ не бачив, викликаючи шквал заздрісного шепоту, в шовковій сукні, що китайське кімоно нагадує, – вся розшита білим квітом, мов сакура.

Чоловіче товариство мов бджоли: то до однієї квітки кинуться, подзижчать, крильцями помахають, пилок солодкий потрусять – і до іншої летять, цокаючи підборами модних штиблет.

А пані та панянки довкола загадкового письменника кружляють, листівки підписують з його портретом, дарма що він тут «інкогніто», усі його знають, усі обожнюють. Він, блідий, зверхній, одним розчерком серця крає.

А потім зграйкою прямують панянки до роялю.

За ним теж неабияка знаменитість – шансоньє, що, подейкують, в Метрополітен-опера співав! Може, і брешуть…

Фокусник-мім салоном сновигає: з рукавів букетики дістає, дрібні дива демонструє. Комусь годинник золотий повертає під оплески, у когось із нагрудної кишені зв’язку різнобарвних носовичків дістає.

Офіціанти напої носять, поки панство за столи не сіло: до урочистої вечері хвилин сорок, тож нехай гості познайомляться, знайдуть собі розваги на смак.

У салоні столик для бриджу, дошки шахові – за ними вже якийсь найнятий «гросмейстер» чекає всіх охочих.

Капітан із золотими ґудзиками на мундирі, в білому кашкеті, на сходах майорить, мов прапор.

Посеред зали заводить танок парочка: юна особа в блакитній сукні і високий незграбний пан в сурдуті з ледь помітними залисинами на ліктях. Юна особа на всі боки головою крутить, пан – позіхає…

Заряджає оператор нову плівку.

І от вже нова мізансцена на підході.

Пані та панянки біля роялю рояться. Підспівують. Романси замовляють «на біс».

За картярським столом засіли намертво і князь, і граф, і промисловець, і міністр фінансів, і інші, хто дурні звички і гроші має.

Чоловіче картярське товариство хіба що прекрасна Ванда Такіхасі розбавила.