Розділ «ЯР Роман»

Ви є тут

Яр

Усіх тих, хто не з'явиться на роботу протягом двох діб, чекає кара.

м. Яр, середа, 24 грудня.

Міська управа».

Звістка швидко облетіла все містечко. Хтось чухав потилицю, хтось міркував, які переваги цих громгоспів над колгоспами, а найсміливіші нишком плювалися.

Єсохвад невідомо звідки витяг нову коломийку, ходив од оголошення до оголошення, де збиралися групками люди, і приспівував:

Це тобі не колихтів —

тоді вийшов, коли хтів.

Це громадська розтабара:

йди щодень, бо буде кара!

Люди озиралися на всі боки й реготали й з того, як Єсохвад вимовляв «колихтів», і з отого незрозумілого слова «розтабара», якого, певно, і сам Єсохвад не розумів і вживав тільки для складу.

Двадцять п'ятого грудня жоден колгоспник на роботу не вийшов, але наступного дня контори аж тріщали від люду, бо в оголошенні було сказано: протягом двох діб.

Колгоспні садиби мали жалюгідний вигляд, але в деяких корівниках уже ревла худоба. Місцевій владі пощастило зібрати по людях розграбованих корів і коней, яких не встигли під час відступу погнати на схід. Під страхом кари дядьки й молодиці зносили й звозили те, що розтягли були в добу міжвладдя. Біля кузні колгоспу імені Чапаева горопудилися плуги, борони, колеса й різне залізяччя, чувся недружний дзенькіт. Колишнього бригадира діда Гудима, який уже років зо два сидів на печі, було призначено головою громадського господарства №1, і він у супроводі молоденького поліцая Онисима Лук'янчука роздавав наряди.

— Галько, і ти, Маріє, і ти, Григоровна, і ти, і ти поїдете рубать кукурузиння.

Він не сказав «ламати пшеничку», бо «пшеничку», тобто качани люди самі вже давно пообламували, хоча й від бадилля лишилися тільки потолоки.

Дівчата, і молодиці, і баби, яких він призначав, сідали в парні сани й, одвертаючись від пронизливого вітру, їхали в степ. Зо два десятки бабів голова призначив до комори чистити засіки гамазею. Хтось пожартував:

— Як був колихтів, то зсипали й у сміття, усе'дно було шо зсипать, а це скільки не мети...

Інша вимела з кутка суху мишу й завищала:

— І-і-і...

Перша зробила висновок:

— Шо воно за гамазей, коли в йому й миші з голоду дохнуть?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Яр» автора Білик І.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯР Роман“ на сторінці 65. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи