TextBook «Чи ти царівна, чи ти королівна»?
«Я не царівна, ні королівна,—
Дажбожа дочка, ясна панночка»!
Тут уже обоє зашарілися, Леся й очі додолу опустила. А Михась і каже:
— Та я ж хіба що… я нічого!..
— Добре, дітки, — каже тоді характерник, — давайте ж тепер до вечері! Голодні, мабуть, еге?
— Я так їсти хочу, аж шкура болить! — каже Михась.
А Леся зітхнула сумно і погукала котиська до себе. Як прибіг він до неї, то поклала вона йому долоньку на голову й каже:
— Пора вже мені…
— Куди? — питає Обух.
— Мушу вже назад вертатися… збуває моя сила! Нехай Господь береже вас обох!
Похитав головою характерник, та нічого не відказав на теє.
— Проведи мене чи що… — каже мала бісурканя Михасеві.
Та й попрямувала берегом, а Михась із нею подався. Як зайшли вони за кручу, де річка повертала, спинилася Леся і каже:
— Ну, отут і прощаємося…
Понурив голову Михась і питає, помовчавши трохи:
— А побачимося ми ще з тобою?
— Хтозна, — сумно каже Леся. — На все Божа воля…
— Та воно так!.. — буркнув Михась.
І замовкли обоє.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чигиринський сотник » автора Кононович Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга третя Чого не гоїть огонь“ на сторінці 81. Приємного читання.