TextBook — А ви що за люде будете? — питає хтось із чоловіків.
— Із Січи ми їдемо… джура я козацький, а се мій батько січовий!
Тут і загомоніли всі.
— То се Чикилдиха їх сюди вчора направила! А що я вам казав!
— От же ж клята молодиця… удвох із відьмою людей ловлять!
— А нам тільки сьогодні дітлахи сказали про вас!
— Судити її громадою та на палю набить, пекельницю сюю!
— Стійте, дітки, — каже дід. — Он козака вона до половини зачаклувала, та, видно, завадило щось… Треба тепер назад його обернути!
— Та й що? — питають чоловіки.
— А те, що без неї нічого ми не врадимо! — Й до Михася: — Молоко вона вам давала?
— Еге ж.
— Багацько випили?
— Він, — кивнув Михась на характерника, — скуштував насилу, а я всенького гладущика видудлив.
Зиркнув на нього дід.
— А як же ти проснувся?
— А що?
— Нечисте се молоко, від жаби. Як вип’є хто його, то западає у такий сон, що й гаківницею не збудити!
Михась і плечима знизав.
— А Господь його святий знає…
— Добре, — каже дід, — менше з цим… Ану ж залигайте, хлопці, путами сюю лярву та женіть у село! Тільки хутчій, бо до півдня треба впоратися! А ти, козаче, — каже Михасеві,— сідай на коня і з нами їдь!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чигиринський сотник » автора Кононович Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга друга Бісурканя“ на сторінці 88. Приємного читання.