TextBook Тут дідуган і засміявся.
— Батьку Дажбоже, славен Трояне, — каже урешті,— як був я молодий, то хтілося мені жити та й жити… Ворогів під ноги топтати, здобичі добувати, пити та гулять по-молодецькому! А Господь, видно, почув теє з неба та й покарав мене: вже сім віків живу… І печенігів бачив, і половців, і татар, і ляхів!.. Вже й Україна сяя змінилася, що не впізнати її, й річки зміліли, і могили давні позападали, — а я знай гріх свій покутую!
— Не твій то гріх, а князя твого, — каже характерник, підходячи до них.
— Ні,— каже дід, — мій таки… Перший гріх був, що покинув я Січ і на службу до Ладимира-шеремета подався, а другий, що віру правдиву плюндрувати помагав! От і караюся тепер — прошу в Бога смерти, а вона не приходить і не приходить…
Та й замовк. Тихо зробилося, тільки чутно було, як вода лолотить десь на Дніпрі.
— А чи єсть іще Січ за порогами? — питає врешті дідуган.
— Є,— каже Михась. — На Микитиному Розі вона.
— Як записавсь я до коша, — каже дід, — то була Січ на Хортиці… Стояла там величезна кріпость, що таких і не будують уже зараз. А запорожці звалися тоді полянами, бо в Дикому Полі козакували…
— А чого ж не одборонили Україну від татар? — питає Обух.
— Видно, так треба було… — каже дід. — Всенька Січ прийшла під Київ на битву з шереметами… та там і полягла трупом — насилу кількоро душ уціліло! Як прокляли нас волгви, так і прийшло горе та лихо в Україну…
І знову замовк.
— Куди ж далі мені йти? — питається Михась.
— До Трахтемирова… — каже дідуган. — Там, на горі Заруб, знайдеш того, хто краще, ніж я, Троянові служив! Тільки їхати прийдеться лівим берегом на Переяслов та ще й гак накинути через Баруч…
— А то чого? — питає Обух.
— Орда йде правим берегом, — каже Михась. — Так широко, що не об’їдемо її. А пополудні й на лівому боці вже буде…
Зиркнув на нього характерник.
— Звідки знаєш?
— Бачу… — каже малий козак.
— Носить твій джура образ Матери Лади, то багато йому відкривається… — каже дід характерникові.— Ото тільки поплатиться він за теє гірко!
— На все Божа воля,'— каже Михась.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чигиринський сотник » автора Кононович Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга друга Бісурканя“ на сторінці 80. Приємного читання.