TextBook Копитами кінськими тратувати,
Бо ти Господа й Матери Божої одцурався,
Попам-ромеям да черцям піддався,
В чужую віру на віки вічні запродався!..»
Ой пливла мати-щука з Нова-города
Да річку Почайну десятою дорогою минала,
Усім рибам її заказала:
«Ой ви риби-щуки, діти мої!
Річку Почайну стороною минайте,
У Київ-город не запливайте!
Скоро річка Почайна в землю западеться,
А Київ-город у нівеч на віки вічні переведеться,
Бо він Господа й Матери Божої одцурався,
В чужую віру запродався…»
— Господь милостивий, — каже Михась. — На те ж і послав він нам Троянів Ключ, щоб прокляття теє ми одпокутували… А де ж тії образи біґів та дивів подівалися, що тут стояли?
— Порубали їх та попалили, бо декотрі були з дерева, — каже характерник. — А Батька Трояна, которий з каміня був, укинули у Дніпро. Гадали, потоне він, коли ж бачать — диво дивнеє, пливе Господь поверх води й не тоне. А люде біжать берегом та знай гукають: «Видибай, Боже, видибай!» Та тільки не захтів Дажбог лишатися в сьому городі. Поплив він Дніпром і за Вовнізьким порогом пристав до острова. Прочули теє запорожці, взяли образ Дажбога та й поставили на Січі, котра тоді на Хортиці була… А острів той відтоді почав зватися Трояновим островом, а зараз прозивають його Перуновим.
Зашелестіло щось у пітьмі, затріпотіло крилами. Не встиг Михась і стямитись, як сів йому на плече Кирик.
— Здоров, друже! — каже йому Михась. — А де се ти був?
— Тебе шукав, — каже йому крук.
Малий козак і рота роззявив.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чигиринський сотник » автора Кононович Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга друга Бісурканя“ на сторінці 77. Приємного читання.