TextBook Пани запорожці!
Побачили вони
Чаплю на болоті.
Отаман і каже:
«Отсе ж, браттє, дівка»!
А осавул каже:
«Я з нею кохався»!
А кошовий каже:
«А я й повінчався»!
— Тож бо й воно, — каже Богун. — Бо є на Січі козаки, що того зілля й разу не нюхали, хоч до сивого пелеху вже дожили!
— А що, — питає Михась, — не в капусті хіба дітей знаходять?
— Ні,— каже Богун, — в капусті їх нема…
— А де ж їх шукати?
— А шукати не треба… лелека принесе! То лови бігом, поперед сідла саджай і в Січ вези…
— А-а, — каже Михась, — то їх бусли носять! Так он чого тая бісурканя сміялася з мене…
Обух і споважнів.
— Виростеш, сину, — каже, — то, може, розберетеся з нею за сеє діло та щось гарного утнете… Не проста се дівчина, а Дажбожим знаменням значена, — така раз на віку трапляється! Не прогав же її, а то всеньке життя щастя не матимеш…
— А гожа? — питає Михася Богун.
Думав малий козак, думав та й каже:
— Коси такі, мов золото щире…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чигиринський сотник » автора Кононович Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга друга Бісурканя“ на сторінці 103. Приємного читання.