— Ти довго лежати збираєшся?
Повторювати йому не довелося: Олег схопився на ноги й видрався на схил ще швидше, ніж Борода.
Ольга з жахом зрозуміла, що залишилася одна, але повернутися спиною до невідомого чудовиська, щоб спробувати бігти, у неї не було сил. Вона бачила, як слідом за хмарою з люка з’явилося щось величезне, чорне й кошлате, схоже на ведмедя грізлі, тільки в багато разів більше. Чудовисько важко вибралося з колодязя, відкинуло мимохідь кришку, немов пушинку, і зупинилося озираючися.
Серед «бурульок» поплутаної шерсті жовтим світлом горіли два немиготливих ока…
— Олю!
Крик Олега вивів Ольгу із заціпеніння, вона повернулася і, судорожно чіпляючись за оголене коріння, почала підніматися схилом. Павук перескакував з кореня на корінь і підказував, за який схопитися.
— Швидше, швидше! — підганяв він.
Нарешті рука Олега витягла Ольгу на стежку. Звір заревів, стрибнув, але пазурі проорали глину, і він знову опинився внизу. «Грізлі» гаркнув так, що зграя ворон, яка сиділа на буковому дереві, з переляканим лементом піднялася в повітря.
— Біжимо!
Але в цю мить чудовисько величезним стрибком здолало підйом і відрізало шляхи до відступу, притискаючи втікачів до обриву. Ольга була майже непритомною, коли Олег підібрав із землі палицю й замахнувся:
— Іди геть!
«Грізлі» із здивуванням подивився на здобич, що насмілилася йому загрожувати, розкрив пащу, але тут на нього з войовничим криком кинувся білий павук, зарився у вовну на могутній лапі й уп’явся в ніжну шкіру над пазуром. Звір рикнув, ударив лапою, і край обриву, на якому стояли люди, просів.
Хмара пилу здійнялася з яру. Чудовисько труснуло мордою, чхнуло й потрюхикало геть від своєї в’язниці, придавивши по дорозі пару перевертнів.
— Вставай!
— Іди, заради Бога!
У голосі Ольги явно звучали сльози. Олег не зважився наполягати, присів навпочіпки й заглянув дівчині в обличчя:
— Де болить?
Ольга ривком сіла, зняла з голови капюшон й розпушила злипле від морської солі волосся:
— Це ти у всьому винен!
Олег здивовано знизав плечима:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вдова узурпатора» автора Болото А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Притулок“ на сторінці 21. Приємного читання.