— Навіщо тобі інопланетяни? — запитав він, коли щелепу поставили на місце.
Олег промовчав. Борода докірливо похитав черепом:
— А, шукаєш!.. Я їх знаю, абсолютно марні тварини. Тільки гельгочуть по-своєму й чунгу танцюють. Тобі треба танцювати чунгу?
Олег знизав плечима і з тугою подивився на замазану зеленою фарбою кришку люка.
— Тобі треба пожерти добре, ну й усяке… різне, своє, людське. Дурень ти ще, малий. Не розумієш, у чому щастя. Не в космосах треба витати, а бути до землі ближче!
У колодязі загуло, перевертні ощирилися й опустили списи нижче.
— Зараз! — крикнув у чорну діру Борода. — Ось ти сюди припхався, сам не знаючи навіщо, — продовжував він, звертаючись до Олега, — і думаєш, мені хочеться тебе в колодязь кидати? Служба. Краще б ще разочок ящик рому виміняти! Уночі добре, коли я людиною стаю. Я цар і бог уночі! Чого смієшся?
— Ніяк не уявлю тебе в ролі людини, — відповів Олег.
Борода брязнув кістками:
— Зараз я буду сміятися.
Він простягнув кістяну руку й легенько підштовхнув Олега до люка. Ольга зойкнула й упустила зім’ятий плед. Він пролетів кілька метрів, зачепив череп Бороди й розгорнувся. Звідти виповз білий павук.
— Привіт, хлопці! — вигукнув павук, моторно видряпався на голову найближчого перевертня й взявся танцювати якийсь фантастичний танець, по черзі підкидаючи всі вісім ніг.
Перевертні покидали списи, з товстих пальців відразу висунулися пазурі, але перша спроба схопити кривдника не вдалася: на ліловій лисині з’явилося кілька подряпин, а павук встиг благополучно зіскочити на землю.
Під час другої спроби Олега було збито з ніг і відкинуто на повалене дерево, один перевертень з криком полетів у колодязь, а павук опинився в шезлонгу Бороди.
— Веселіше, дітки! — закричав восьминогий, піднімаючи білу шерсть. — Станцюємо чунгу!
На третій спробі почалося побоїще між перевертнями, а Борода метався між ними й репетував:
— Припинити!
Тут щось лунко зойкнуло, наче вилетіла пробка з гігантської пляшки з шампанським, і над люком з’явилася чорна хмара.
— Він вилазить! — заволав Борода й почав дертися на схил яру.
Перевертні кинулися врозсип. Павук перекусив мотузку на руках Олега й запитав:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вдова узурпатора» автора Болото А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Притулок“ на сторінці 20. Приємного читання.