TextBook – Встаньте! – звелів я.
Лікар піднявся, трусячись від пережитого страху.
– Чому ви стріляли? – спитав я якомога спокійніше.
– Я не хотів… – заскавулів лікар. – Не хотячи…
Капітан нервовим рухом згріб зі столу пачку якихось брошур і, на секунду затримавши їх перед моїми очима так, щоб я встиг прочитати назву, шпурнув їх в обличчя лікареві.
– Це він розповсюджував? – озвався голос полковника у мене за спиною.
Капітан заперечливо захитав головою.
– Він що – це писав?
Капітан закивав.
– Я нічого не писав! Він бреше!
Директор закричав, гарячково зиркаючи то на полковника, то на капітана. Мене вже він не остерігався.
Але на столі містилася ще одна цікава річ. Щось схоже на рацію. Капітан, показуючи на неї, приклав два вказівних пальця до носа і зашморгав.
– Щур? – спитав полковник.
Капітан кивнув.
– Передавач сигналів для щурів? – спитав знову.
І ще раз отримав ствердну відповідь.
– Ага, то все це твоя робота?! Це ти і є той щурячий фюрер? – закричав полковник. – Тепер ти мені за все заплатиш!
– Нічого подібного! – боронився лікар. – Я не маю з цим нічого спільного!
Раптом знадвору пролунали вибухи гранат. Кілька щурів ударилися скривавленими тілами у вікно. Атака розпочалася.
– Пора нагору, – сказав полковник і подав капітанові диск. – Кінчайте з ним.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Місце для дракона» автора Винничук Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ласкаво просимо в Щуроград“ на сторінці 21. Приємного читання.