Розділ «Сказання перше. Сватались до Рогнеди два брати, два князі, два Святославичі»

А перші посельці в Новгороді – словени.

А в Полоцьку – кривичі, в Ростові – меряни, на Біліозері – весь, на Муромі – мурома,

І всіма ними володів Рюрик.

І було у нього двоє мужів не його племені,

Але бояри – Аскольд і Дір.

І відпросилися вони до Цареграда з родом своїм.

І пішли по Дніпру,

І, йдучи мимо, уздріли на горі город

І запитали кажучи: «Чий се город?»

І відповіли вони: «Було три брати, Кий, Щек, Хорив,

І поставили вони город цей,

І згинули. А ми роду їхнього, сидимо тут

І платимо данину козарам».

І осталися Аскольд і Дір в городі цьому,

І багато варягів зібрали

І почали володіти польською землею.

А Рюрик княжив у Новігороді».

Вже відзначили 1150-ліття Новгорода (офіційною датою заснування міста вважається 859-й рік). Як тільки місто не звалося за ці одинадцять з половиною століть: Старий город, Новий город, Новгород (до 1999-го року) потім урочисто-піднесено – Великий Новгород (його сьогоднішня офіційна назва). А ще ж була Новгородська республіка (ліквідована московським царем Іваном III в 1478 році), за незалежності місто врочисто і з великою повагою називалося (хоч шапку при цьому знімай та в пояс кланяйся): Господин Великий Новгород. (У скандинавських сагах це – Хольмгард.)

Сьогодні про Новгород пишуть, що це – місце покликання літописного Рюрика та зародження руської державності. Мабуть, так воно і є.

Край той здавна називали Новгородською землею, або ще – Новгородською Руссю. Особливістю Новгорода є те, що він завжди був і залишається розділеним на дві частини – Торгову і Софійську сторону, кордоном між якими є ріка Волхов.