Розділ «Сказання шосте. …І якось уночі хотіла зарізати Володимира. Той постановив убити її…»

Рогнеда відображена на мініатюрах Радзивілловського літопису ХV ст. – це копії з більш ранніх, що, можливо, вперше з’явилися в XI ст.

А ще – повість «Рогнеда, або Розорення Полоцька» М. Арцибашева, 1818 р.

Романтична поема «Рогнеда» І. Алякринського, 1836.

Гравюра «Замах Рогнеди на Володимира» Б. Чорикова, 1836.

Фрагмент «Володимир і Рогнеда» А. Бауманіса, 1886.

Картина «Володимир і Рогнеда» О. Транковського, XІX ст.

Поема «Рогнеда» – Т. Бондар, 1985.

Картина-триптих «Доля Рогнеди, або Стіна пам’яті» Ф. Янушкевича, 1986.

Роман «Троє життів княгині Рогнеди», К. Тарасов, 1986.

Поема «Рогнеда» (І. Автамонов, Лос-Анджелес, 1988).

Балет «Пристрасті (Рогнеда)», А. Мдівані, 1993, Державна премія Республіки Білорусь, 1996.

П’єса «Рогнеда» О. Дударєва, 1999.

П’єса «Рогнеда» В. Кисельова та О. Стрельченка, 2012, прем’єра в Полоцьку.

…Про жодну з жінок Володимира Великого (а їх, як уже мовилося, було в нього аж сім) не писали стільки книг, п’єс, музичних творів, віршів та поем, не створено стільки картин, як про другу його жону, – Рогнеду Рогволодівну Полоцьку.

А про Рогнеду писали, починаючи з часів «Повісті врем’яних літ».

Писали і нині пишуть – було-таки за що.

Мабуть, тому думається: полоцька княгиня була незвичайною жінкою: прозвана за свою трагічну долю Гориславою. Вона була славною в своєму горі і гордою, незбагненною і принадною Рогнедою, дочкою громовержця Перуна і водночас – онукою Лади, давньоруської богині любові, юності, краси і шлюбів. Ніжна і співуча, русокоса, у білому вбранні, вабила Володимира, і він, жорстокий часом до безміру, все ж був з нею ніжним, бо таки кохав її…

9

Був колись такий на Слов’янії-Русі бог – Чорний.

Або – Чорнобог.